У Києві презентовано нову збірку есей “Письмо з околиці” Анатолія Дністрового, присвячену спробі розхитати стереотипну навкололітературну та навколомистецьку думку.
До книги «Письмо з околиці», яку Анатолій Дністровий жартома окреслює як «ultra lait публіцистика», увійшли мікроесеї, авторські колонки, вибрані статті, записи з нотатника й блоґу, більшість з яких упродовж 2000–2009 років широко друкувалася в часописах та інтернет-виданнях.
– Насправді, не я є автором книги, – зізнається Анатолій Дністровий. – Тобто ідея була не моєю, а Дзвінки Матіяш, що й запропонувала об’єднати всі мої “рефлексивні” тексти в одну єдину книгу.
Також у рамках презентації Дзвінка Матіяш, видавник збірки Діана Клочко та сам автор зачитали свою улюблені уривки “Письма з околиці”.
Твори організували потоки тем, які немов рентген висвітлюють перше десятиліття ХХІ-го століття, яке в своєму розмаїтті, хаосі і системній безсистемності подекуди схоже на спосіб аналізу та викладу самого Дністрового.
Діана Клочко зазначає, що це – книга розчарованої людини, що не скупиться на різкі характеристики, яка не боїться слова, що може образити, але яка не боїться і ніжності, не боїться сказати те, у чому ми зазвичай боїмося собі зізнатися.
Анатолій Дністровий – кіївський письменник, есеїст молодшого покоління. Засновник і учасник літературної групи “Друзи Еліота”, член Асоціації українських письменників. Перекладав поетичні твори Пауля Целана, Германа Броха, Георга Тракля, Алеся Резанова та інших.
Катерина Зінов’єва
