Статті :

Петро Порошенко протягнув бізнесу привабливий законопроект. Юлія Тимошенко звинуватила президента в готовність створити ескалацію конфлікту на Донбасі задля зриву президентських виборів. Анатолій Гриценко досяг успіху в образі «великого і жахливого». Парламент так і не зміг змінити 80-відсоткову частину Центрвиборчкому, і, на щастя, не зміг ухвалити скандальний законопроект 6688. Володимир Гройсман продовжує відточувати образ міцного господарника (рос.).

Російська влада цинічно поєднує в своїй політиці рецидиви сталінізму і готовність Путіна спільно з ЄС протидіяти кіберзагрозам. Петро Порошенко здійснив візит до Сербії, де звикли рівнятися на Москву. Вселенський патріарх Варфоломій зазначив, що у РПЦ немає прав вважати Україну своєю канонічною територією. Представники польської влади напередодні 75-ї річниці Волинської трагедії дали різноманітні сигнали Україні (рос.).

Минулого тижня наші читачі дивувалися Трампу, який став надмірно добрим до Путіна, переживали загострення на фронті і співчували українським туристам, які застрягли в різних аеропортах. У той же час, вони поки не усвідомили всю серйозність ситуації з законопроектом про цензуру і мало стежили за новинами про українських політв'язнів у Росії. (рос.)

Кремль своєю поведінкою на окупованому Донбасі і в питанні українських політв'язнів демонструє, що не має наміру йти навіть на найменші поступки Україні та цивілізованого світу. Соціологи продовжують тішити самолюбство Юлії Тимошенко і відзначати велику кількість громадян України, які не визначилися зі своїм майбутнім вибором. Прем'єр відзвітував про хід українських реформ в Копенгагені. День Конституції став приводом для параду ініціатив щодо її зміни. (рос.)

Генеральний прокурор, незважаючи на обіцянки, не поспішає вносити до парламенту подання щодо зняття недоторканності з низки депутатів. Схоже, що нікому з депутатського корпусу не варто боятися цього, мінімум, до осені. В очікуванні появи нових доторканних, УНІАН дізнавався, як почувають себе ті, кого вже позбавили депутатського імунітету. (рос.)

Траєкторії дій Людмили Денісової та Тетяни Москалькової перетинаються мінімально, голодування українських політв'язнів триває. ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських політв'язнів, а її Бюро призначило на жовтень спробу повернути російську делегацію до складу Асамблеї. Рада ЄС схвалила виділення фінансової допомоги Україні, узгодила дії щодо нелегальних мігрантів і продовжила санкції проти Росії. Москва і Вашингтон погодили дату і місце проведення зустрічі Трампа і Путіна. Польський Сейм змінив закон «Про інститут національної пам'яті» за винятком «української» статті. Угорщина продовжує геополітичний чардаш з Україною (рос.)

На цьому тижні читачі УНІАН переживали за Сенцова, до якого не пускають омбудсмена, жахалися нападу на ромів у Львові і словам 7-річного терориста «ДНР». У той же час, читацька аудиторія виявила повну байдужість до того, що Кабмін вирішив боротися з контрабандою в країні, через яку бюджет недоотримує величезні суми. (рос.)

«Є Конституція!» – такими були перші слова спікера Верховної Ради Олександра Мороза після прийняття Конституції 28 червня 1996 року. В цьому році нашому Основному закону виповнюється 22 роки. І за цей короткий час він вже неодноразово змінювався. УНІАН, проаналізувавши дати цих змін, пошукав причини в астрології та нумерології. (рос.)

Прийнята 28 червня 1996 року Конституція стала непростим компромісом між основними політичними силами країни і, незважаючи на протидію проросійської «п'ятої колони», закріпила вихід України на самостійну траєкторію розвитку. Під загрозою ініційованого президентом Леонідом Кучмою референдуму Верховна Рада на засіданні, яке тривало майже добу, змогла знайти необхідні компроміси і ухвалити Основний закон (рос.).

Україна вживає всі можливі кроки для повернення своїх громадян, засуджених в інших країнах, додому. Але на практиці цих зусиль виявляється мало, так як останнім часом питання повернення українських в'язнів з-за кордону, у більшості випадків, має політичне підґрунтя (рос.).

Доля українських політв'язнів, які продовжують голодування, повинна консолідувати політикум і суспільство. Петро Порошенко зробив несподіваний кадровий хід. Верховна Рада прийняла кілька важливих законів. Юлія Тимошенко має намір балотуватися на пост президента. Кабінет Міністрів знову оголосив війну контрабанді, а прем'єр-міністр пообіцяв, що не буде ініціювати продаж земель сільськогосподарського призначення. Погром табору ромів у Львові зі смертельним результатом підняв серйозну проблему (рос.).

Позиція Кремля щодо голодуючих українських політв'язнів відрізняється особливим цинізмом. У Москві та Вашингтоні все активніше обговорюють майбутню зустріч Путіна і Трампа. Переговори квартету українських і угорських міністрів на закарпатському курорті дозволяють з оптимізмом дивитися не тільки на участь України в майбутньому саміті НАТО, до якого приурочено ухвалення закону «Про національну безпеку», але і на перспективи нормалізації двосторонніх відносин. Міграційна криза ризикує стати серйозною проблемою для Європейського Союзу (рос.).

Петро Порошенко публічно підписав закон «Про Вищий антикорупційний суд» і запевнив, що докладе всі зусилля, щоб ВАС запрацював до старту президентської кампанії. Артем Ситник закликає не спочивати на лаврах після ухвалення згаданого закону. Володимир Гройсман обрушився на «щурів» в правоохоронних органах. Спроба Людмили Денисової показати клас захисту прав людини в кремлівських катівнях тривала безславно. Арсен Аваков продовжує говорити про деокупацію за допомогою малих кроків. Юлія Тимошенко спробувала постати в образі «нового лідера», і це не обійшлося без скандалу. Марш рівності минув за звичним сценарієм (рос.).

Нормандська четвірка на рівні міністрів закордонних справ зробила спробу відновити обговорення ситуації на Донбасі. Петро Порошенко і Андрій Парубій переконували західних партнерів відмовитися від участі в реалізації проекту Nord stream-2, а президент до того ж взяв участь у запуску газопроводу TANAP. Європейський Парламент заступився за Олега Сенцова та інших політичних в'язнів, його прикладу послідував польський Сейм. Зустріч Дональда Трампа і Кім Чен Ина потішила самолюбство обох лідерів, чого не скажеш про арешт Пола Манафорта.

На минулому тижні читачі УНІАН цікавилися знаковим голосуванням Ради щодо Антикорупційного суду, скандалом, який вибухнув після нього і історичною зустріччю лідерів США і КНДР. Також читачі стежили за новинами про Сенцова, який вже цілий місяць голодує, але мало цікавилися самітом G7. (рос.)

Страх українських політиків за себе коханих на кілька років затягнув створення в країні Антикорупційного суду. Причому, очі у цього страху виявилися настільки великими, що влада не погребувала сфальсифікувати одну з норм відповідного закону на очах у всього світу. (рос.)

Україна подала в арбітраж ООН позов проти Росії, вимагаючи підтвердити її права в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці, зобов'язати РФ припинити розкрадання українських енергоресурсів, а також виплатити компенсацію за завдані збитки. Ще один позов проти Росії подав «Нафтогаз», але вже в міжнародний трибунал у Гаазі, також з вимогою відшкодувати збитки від незаконного захоплення активів компанії в анексованому Криму. УНІАН розбирався, чи вдасться нашій країні покарати злодія.

​​​​​​​В інтерв’ю УНІАН керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак розповів, чому українські протитанкові ракетні комплекси «Скіф» та «Корсар» нічим не гірші за американські Javelin, як вітчизняні радіолокаційні станції виводять з ладу новітні російські безпілотники на Донбасі та яка сучасна високоточна зброя вітчизняного виробництва найближчим часом з’явиться у регулярних підрозділах української армії.

​​​​​​​В інтерв’ю УНІАН керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак розповів, чому українські протитанкові ракетні комплекси «Скіф» та «Корсар» нічим не гірші за американські Javelin, як вітчизняні радіолокаційні станції виводять з ладу новітні російські безпілотники на Донбасі та яка сучасна високоточна зброя вітчизняного виробництва найближчим часом з’явиться у регулярних підрозділах української армії.

Прем'єр-міністр спробував себе в якості головного антикорупційного ньюсмейкера країни. Президент підкреслив, що без його участі закон про Вищий антикорупційний суд не був би прийнятий, а депутатський корпус сформував ситуативну конституційну більшість для прийняття відповідного рішення. Олександр Данилюк розлучився з міністерським портфелем. На Євгена Мураєва звернули увагу навіть завсідники ефірів NewsOne. Андрій Коболєв викликає на дебати Віталія Кличка на тему ефективності надання комунальних послуг у Києві. (рос.)