Статті :

На поточному тижні МЗС України звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для дотримання зобов'язань і негайного припинення агресії Росії проти України. На жаль, РФ навряд чи погодиться на перегляд документа, а укладення будь-яких інших договорів також не гарантує нам безпеку. Виходом могло б стати членство в НАТО, але і цей шлях для України дуже тернистий (рос.).

У середу, 28 листопада, Кабмін затвердив створення міністерства у справах ветеранів. Нова структура, за задумом, повинна перейняти функції Держслужби у справах ветеранів і одноосібно вирішувати проблеми колишніх воїнів АТО. Але головне, щоб новостворене міністерство впоралося зі своїми завданнями й не перетворилося на чергову бюрократичну пастку, яких в нашій країні достатньо (рос.).

Читачі УНІАН цього тижня стали свідками "морського бою" між росіянами і українцями у Керченській протоці, переживали за введення воєнного стану в країні, а також спостерігали за новинами навколо Києво-Печерської та Почаївської лавр. У той же час, читачів зовсім не зацікавило повернення в Україну скандального екс-чиновника з ДФС Продана (рос.).

Близько десятої години вечора 26 листопада, Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану в областях України, що межують з Росією, Кримом і Придністров'ям, терміном на 30 днів. Це рішення підтримали 276 народних депутатів.

Росія почала ескалацію в Азовському морі. При цьому в Москві заговорили про порушення «норм міжнародного права при спробі прориву в Керченську протоку» саме з боку України. Цинізм подібних заяв у тому, що українські кораблі поки не входили ні в чиї територіальні води, крім українських (рос.).

На цьому тижні читачі УНІАН стежили за протестами водіїв автомобілів на єврономерах, традиційним нічним голосуванням депутатів за Держбюджет-2019 та рішенням підвищити штрафи за керування автомобілем у стані сп'яніння. Разом із тим вони пропустили ініціативу нардепів з БПП саджати українців у в'язницю за наклеп і новини про п'яту річницю Евромайдану. (рос.)

До п'ятої річниці початку Євромайдану народні депутати, які повинні були б «жити по-новому», зробили суспільству «подарунок» - у Верховній Раді був зареєстрований законопроект з пакету диктаторських «законів 16 січня» Януковича і Ко. Навіщо парламентаріям з пропрезидентської фракції БПП знадобився закон про цензуру і чи є перспективи у цієї ініціативи – дізнавався УНІАН (рос.).

Щорічно, напередодні початку Революції Гідності, доводиться чути скептичне «Ну, і чого добився Майдан?». До п'ятої річниці УНІАН згадав, якими були вимоги українців, повсталих проти свавілля влади у 2013 році, які з цих вимог втілилися в життя, а які, всупереч обіцянкам політиків, очікують, очевидно, наступної революції (рос.).

Екс-посол Грузії в Росії, колишній генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі розповів про те, як ще десять років тому Захід пов'язував із РФ більші надії, чим загнав світ в глухий кут сьогоднішньою ситуацією, про філософію кремлівського режиму, а також чому для Росії зближення України та інших пострадянських країн з ЄС (не НАТО) стало проблемою. (рос.)

Екс-посол Грузії в Росії, колишній генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі розповів про те, як ще десять років тому Захід пов'язував із РФ більші надії, чим загнав світ в глухий кут сьогоднішньою ситуацією, про філософію кремлівського режиму, а також чому для Росії зближення України та інших пострадянських країн з ЄС (не НАТО) стало проблемою. (рос.)

Кримський політолог Євгенія Горюнова в інтерв'ю УНІАН розповіла про масове переселення росіян до Криму, соціальну дискримінацію кримчан на користь тих, хто переїхав, і катастрофічну мілітаризацію свідомості, а також на прикладах пояснила, чому любов жителів анексованого півострова до Росії згасає з кожним днем (рос).

Цього тижня читачі УНІАН стежили за спробою УПЦ МП зірвати надання автокефалії, фарсом під назвою «вибори», які провели під чуйним керівництвом Кремля бойовики на Донбасі, а також втечею на лікування до Німеччини екс-глави ДФС Мирослава Продана. Разом з тим читачі пропустили новини про зрив опалювального сезону в декількох містах України та рішення Комітету Генасамблеї ООН затвердити оновлений проект резолюції щодо окупованого Криму (рос.).

Буча, передмістя Києва, козирні місця. Колись тут було пасовище дослідницької ферми Національного університету біоресурсів та природокористування. Але тепер тут «пасуться» аж ніяк не корови. Під приватну забудову землі (не зовсім законно) отримують українські можновладці. Серед них – очільник НАБУ Артем Ситник.

Від українського правосуддя деяких можновладців рятує проста картата ковдра, якою доведено: якщо ти міністр чи високопосадовець, найкращий спосіб врятувати чесно (або не дуже) зароблене - це вчасно лягти «на больнічку». Саме такий спосіб обрав екс-керівник ДФС Мирослав Продан.

11 листопада 2018 року на окупованих територіях Донецької та Луганської областей Москва провела псевдовибори. Очікувано, «народне волевиявлення» було більше схоже на фарс. А переможцями стали ті, кого Кремль призначив «вождями» фейкових республік заздалегідь. (рос.)

На цьому тижні читачі УНІАН стежили за новинами про смерть херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк і пов'язаною з цією справою істерикою генпрокурора Юрія Луценка у Верховній Раді, а також цікавилися чи то перемогою, чи то програшем «євробляхерів» у боротьбі за свої права. Разом із тим їх менше зацікавили новини про «секс-скандал» навколо студентки й чиновника МВС, а також введення нових санкцій США проти Росії (рос.).

У вівторок, 6 листопада, генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що має намір піти у відставку. Причиною такого рішення стала загибель херсонської активістки Катерини Гандзюк і громадський резонанс навколо розслідування замахів на неї та інших активістів. Втім, відсутність результатів у таких справах – не єдиний прокол ГПУ та особисто Луценко (рос.).

Американський філософ, політолог, письменник, професор Стенфордського Університету Френсіс Фукуяма розповів, що не так у сучасній Росії, чому змін в РФ варто чекати лише після відходу Путіна, що заважає США і Європі змінити агресивну позицію Росії і як в такій ситуації варто чинити сусідам РФ, над якими вона постійно намагається домінувати. (рос.)

Американський філософ, політолог, письменник, професор Стенфордського Університету Френсіс Фукуяма розповів, що не так в сучасній Росії, чому змін в РФ варто чекати лише після відходу Путіна, що заважає США і Європі змінити агресивну позицію Росії і як в такій ситуації варто чинити сусідам РФ, над якими вона постійно намагається домінувати. (рос.)