Попри масовані ракетні обстріли інфраструктури минулого тижня і викликані ними коливання курсу, валютний ринок залишається досить спокійним.
Про це йдеться у фінансовому тижневику інвестгрупи ICU.
"Забезпеченість ринку готівковою валютою покращилася, поступово зменшуючи ефект панічних настроїв і надлишкового попиту. Тому навіть, попри масштабні ракетні обстріли України в минулий понеділок, курс іноземної валюти в банках і небанківських обмінниках з вівторка продовжив зміцнюватися", - йдеться в повідомленні.
Відзначається, що за підсумками тижня курс гривні в 10 найбільших роздрібних банках посилився з 40,2-41,0 грн/дол. до 39,9 - 40,7 грн/дол.
У свою чергу, міжбанківський валютний ринок не відреагував на ракетні обстріли та потребував 605 млн дол. інтервенцій, що майже аналогічно обсягам, що були за тиждень до того.
"Події минулого тижня і в цей понеділок показали, що готівковий ринок вже не є вкрай чутливим до фактів ракетних атак на великі міста. Нові атаки не провокують панічні хвилі купівлі іноземної валюти, а отже курс стає менш волатильним", - підкреслили в ICU.
Атака Росії на енергосистему України:
Вранці 10 жовтня Росія здійснила атаки на низку областей України. Зокрема, вибухи були чутні у Вінницькій, Львівській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Тернопільській, Житомирській, Київській областях. Зафіксовані влучання в об'єкти критичної інфраструктури.
Мер столиці Віталій Кличко заявив, що через російські обстріли застосовуються графіки аварійного відключення електропостачання споживачам у Києві та області.
В офісі президента закликали українців з 17:00 до 22:00 обмежити споживання електроенергії.
11 жовтня через дефіцит електроенергії у зв'язку з ворожими ударами по критичній інфраструктурі в Києві та області почали відключати світло.
11 жовтня глава Міненергетики Герман Галущенко, заявив, що через ворожі обстріли 10 жовтня пошкоджено 30% енергетичної інфраструктури України.
Крім того, 11 жовтня, обстріли продовжилися. Зокрема, російські загарбники завдали удару по двох об'єктах енергетики у Львівській області та по Ладижинській ТЕС у Вінницькій області.
15 жовтня російські окупанти завдали ракетного удару по одній з громад Київської області. Значних руйнувань зазнав об'єкт енергетичної інфраструктури.
17 жовтня, російські окупанти атакували енергетичну інфраструктуру в трьох областях України. Було зафіксовано 5 ударів дронами в Києві. Пошкоджено енергетичні об'єкти та житловий будинок. Також агресор завдав ракетних ударів по критичній інфраструктурі в Дніпропетровській і Сумській областях. Сотні населених пунктів знеструмлені в результаті атаки.
18 жовтня 2022 року російські загарбники завдали три удари по об'єкту енергозабезпечення на Лівому березі Києва, а також по об'єкту енергетичної інфраструктури в Дніпрі та об'єкту енергозабезпечення в Житомирі.
Курс під час війни:
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну був плаваючий курс гривні.
Національний банк з 21 травня скасував обмеження на встановлення курсу, за якими уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам, - раніше відповідний курс не повинен був відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.
Національний банк України 21 липня послабив офіційний курс гривні на 25% - до 36,57 грн/дол.
У проект державного бюджету на наступний рік Кабмін заклав середній курс гривні 42,2 грн/дол., а наприкінці 2023 року чиновники прогнозують його на рівні 50 грн/дол.
В уряді прогнозують, що у 2023 році курс долара досягне 50 гривень, а індекс споживчих цін складе 30,6%. За вказаним прогнозом, на початку наступного року курс долара становитиме 42 гривні, а в кінці – гривня девальвує до 50.
6 жовтня заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук заявив, що регулятор може повернутися до плаваючого валютного курсу за умови збалансування стану валютного ринку.
