У Грузії офіційно вступити в шлюб можна з 18 років. Однак раніше вийти заміж або одружитися в Грузії можна було і з шістнадцяти - попередньо отримавши згоду батьків або опікуна, пише BBCUkrainian.com.
Тепер же через зміни в цивільному кодексі Грузії для вступу в шлюб неповнолітнім знадобиться згода не батьків, а суду, отримати який можна тільки з 17 років.
Але і ця стаття буде діяти лише в перехідний період протягом одного року, після чого шлюби в Грузії будуть укладатися лише по досягненню повноліття.
Автори законодавчих змін та правозахисники сподіваються, що нові обмеження запобігатимуть шлюбам з примусу або за попередньою домовленістю батьків і, зрештою, допоможуть у боротьбі з поширеною практикою ранніх шлюбів в Грузії.
Відповідно до звіту, підготовленому на замовлення Фонду народонаселення ООН (UNFPA) у 2014 році, в Грузії, поряд з Туреччиною і Молдовою, спостерігається один з найвищих показників раннього заміжжя серед європейських країн.
За наявними даними, у Грузії близько 17% жінок у віці 20-24 років вийшли заміж до досягнення повноліття. У Молдові цей показник становить 19%, а у сусідній Туреччині - 14%.
Однак у доповіді зазначається, що ці показники неповні, оскільки точної статистики не ведеться й безліч подібних шлюбів офіційно не реєструються.
З примусу
Майя Губеладзе любила малювати і мріяла про театральну кар'єру. Але її мрії не збулися. Їй було шістнадцять, коли батьки оголосили про своє рішення видати її заміж за забезпеченого і мало знайомого їй чоловіка.
Читайте такожЛікарі рекомендують жінкам народжувати ближче до 30 років
"Я проплакала три дні. Я була ще зовсім дитиною, мені навіть не подобався ніхто. Але батьки вже все за мене вирішили. Я їх не засуджую - всі батьки хочуть, як краще для своєї дитини - але є випадки, коли вони не все враховують, і роблять, якнайгірше. Ми перебували у скруті, а він був із забезпеченої сім'ї. Тим більше вони боялися, що мене викрадуть, адже мене намагалися викрасти п'ять разів", - згадує Майя.
Бум ранніх шлюбів в Грузії припадає на 1990-і роки, коли так звані викрадення наречених були досить поширеною практикою на тлі економічної руїни та безкарності.
Кількість викрадень різко скоротилася в останні роки. Не в останню чергу через те, що на це стали звертати увагу правоохоронні органи, але, як каже керівник департаменту гендерної рівноправності при омбудсмені Катерина Схіладзе, викрадення все ще відбуваються у деяких регіонах.
"Проблемою тут стають випадки, коли домовляються сім'ї, і дівчинка теж заперечує викрадення навіть тоді, коли у нас є підстави для підозр. Хоча, звичайно, є і випадки, коли поліція своєчасно припиняє такі факти й повертає дівчаток", - говорить пані Схіладзе.
Іноді батьки не тільки упокорюються і не повертають дівчаток у батьківський дім, але й самі є ініціаторами раннього заміжжя неповнолітніх, додає Катерина Схіладзе.
За її словами, саме тому омбудсмен був ініціатором змін до законодавства.
"У нашій практиці часто зустрічалися випадки, коли батьки дівчаток вчиняли так в обмін на матеріальні блага або просто тому, що вважали, що цим вони забезпечують дівчинці гарне майбутнє, - говорить пані Схіладзе. - Я думаю, що законодавчі зміни на практиці принесуть нам непогані результати в умовах, коли згоду на подібні шлюби дає суд".
Новий закон
У 2014-му році в Грузії було зареєстровано 659 шлюбів, в яких одному з наречених було від 16 до 18 років, а в першій половині цього року - 265, розповідає Катерина Схіладзе. Але ці показники можуть бути лише вершиною айсберга, оскільки безліч шлюбів з неповнолітніми офіційно не реєструються.
Більш тривожними є показники припинення шкільної освіти, що часто пов'язано з раннім заміжжям.
За даними омбудсмена, тільки з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. більше семи тисяч дівчаток покинули школу.
"Влада зобов'язана була якось втрутитися в цей процес і висловити свою позицію щодо захисту неповнолітніх. Ухваленням цього закону влада Грузії каже, що не вітає шлюби неповнолітніх і не буде їх реєструвати", - говорить депутат і одна з авторів законодавчих змін Тамар Кордзая.
За її словами, перехідний період протягом одного року стане певною підготовкою суспільства до того, що шлюби в Грузії можливі лише з 18 років.
"Ми приводимо грузинське законодавство в першу чергу у відповідність до Конвенції про права дитини. Дозвіл шлюбів до 18 років на законодавчому рівні означає, що ми, в цілому, суперечимо сутності конвенції, згідно з якою людина до 18 років вважається дитиною", - заявила ВВС пані Кордзая.
Єдиний вихід
Нове більш жорстке законодавство вітає керівник грузинського представництва Фонду народонаселення ООН Лела Бакрадзе. За її словами, дозвіл на шлюб неповнолітніх є порушенням їхніх прав, оскільки вони не можуть у дитячому віці ухвалювати усвідомленні рішення.
"Шлюб у дитячому віці - це порушення прав людини і порушення прав дитини. Зміни в законодавстві - чіткий посил, що така практика є шкідливою і завдає шкоди нашим підліткам та їхньому розвитку", - каже Лела Бакрадзе у коментарі ВВС.
При цьому представники неурядового сектору відзначають, що лише змін законодавства недостатньо для вирішення проблеми раннього заміжжя.
"Те, що шлюби неповнолітніх будуть можливі тільки у виняткових випадках і право давати дозволу на шлюб перейшло від батьків до суду, звичайно, робить неповнолітніх більш захищеними. Але оскільки багато шлюбів не реєструються, лише це законодавство не зможе стати вирішенням проблеми. Необхідні також інші дієві кроки для вирішення проблеми з боку держави", - говорить Байя Патарая, голова союзу "Сапарі".
Пані Патарая - одна з активісток Жіночого руху Грузії. Це об'єднання проводило у листопаді акції в різних регіонах країни в рамках кампанії проти ранніх шлюбів. За словами Байї Патараї, проблема раннього заміжжя безпосередньо пов'язана з патріархальністю суспільства.
"Оскільки в Грузії патріархальне суспільство, дівчаткам забороняється мати стосунки до весілля зі своїм партнером. Тому, якщо у них є бажання подібних відносин, часто єдиним виходом для них є шлюб", - пояснює пані Патарая.
"У них практично немає іншого виходу, і вони змушені, щоб їхні стосунки не були об'єктом гонінь і нарікань, назвати це шлюбом", - додає Байя Патарая.
За словами Ніно Кобалії, засновниці організації "Ініціатива для соціальних змін", що проводила дослідження серед неповнолітніх матерів в Тбілісі, часто причиною, яка штовхає дівчаток на створення сім'ї, є соціально-економічні проблеми в батьківському домі.
"Багато дівчаток [під час дослідження] говорили нам, що їхні сім'ї були у матеріальній скруті, і вони сподівалися, що заміжжя позбавить їх цих труднощів, - говорить пані Кобалія. - Іноді причиною заміжжя був стиль виховання. Були випадки, коли дівчатка, а також соцпрацівники, говорили, що дівчинка йшла на цей крок через те, що в батьківському домі до неї занадто суворо ставилися, або, навпаки, була зайва лояльність батьків і відсутність контролю".
Проблемні регіони
Між тим, відповідно до звіту, підготовленим на замовлення UNFPA, практика ранніх шлюбів в Грузії неоднорідна.
Дослідження, яке було проведене лише у невеликій частині країни, вказує на те, що шлюби за попередньою домовленістю батьків більш поширені серед представників етнічних і релігійних меншин, особливо в регіонах.
Експерт з гендерних питань Нона Самхарадзе, яка працює в регіоні Квемо Картлі, де багато дівчаток кидають шкільну освіту, зазначає, що проблема раннього заміжжя гостро стоїть в районах, де проживають етнічні азербайджанці.
"Батьки не можуть забезпечити дівчинці освіту, відправити на навчання після закінчення школи й легко ухвалюють рішення видати її заміж, як тільки вона досягає статевої зрілості і з'являється хороший хлопець, та ще й із забезпеченої сім'ї, - говорить пані Самхарадзе. - Самі дівчатка дуже рідко протестують проти цього, оскільки вони теж не бачать іншої перспективи, окрім заміжжя, й романтизують весілля та сімейне життя".
Керівниця Союзу азербайджанських жінок Грузії Лейла Сулейманова каже, що практика ранніх шлюбів стала поширеною після розпаду Радянського Союзу й, в основному, такі шлюби в азербайджанській громаді, як у Квемо Картлі, так і в Кахетії, відбуваються за домовленістю сімей.
"Це можна порівняти зі змаганням: 'я видала доньку в 15 років, ось сусідка видала свою дочку'. Тобто, це вже як мода. Громадська думка готова до того, що дівчинка у 13-14 років розглядається як потенційна наречена, - розповідає Лейла Сулейманова.
"Ну і є такі причини, що дівчатка до 18-ти років бувають не такі затребувані, як у 15-16 років, й вибір женихів стає меншим. Тобто, якщо попадається прийнятна кандидатура, намагаються не згаяти таку можливість", - додає пані Сулейманова.
Високі показники ранніх шлюбів в районах компактного проживання етнічних меншин, а також у високогірних районах Грузії, наприклад, в Аджарії, на думку пані Схіладзе, пов'язані з пасивністю держслужб і браком інформації у населення.
За її словами, застосування вже чинних законів на практиці залишається головною проблемою в Грузії, зокрема й тоді, коли йдеться про неповнолітніх, які не досягли 16 років.
"Часто держоргани, чи то МВС, чи то школа, не реагують на такі випадки, не вважають це проблемою або думають, що, виходячи зі звичаїв цієї конкретної групи, це виправдано, - говорить пані Схіладзе. - Втручання у такі справи в реальності відбувається дуже рідко поряд з пасивністю самого суспільства, яке закриває очі на такі факти".
Між тим, за словами Лейли Сулейманової, у боротьбі з ранніми шлюбами потрібна певна обережність, тому що занадто різкі дії можуть викликати невдоволення представників громад.
У цьому плані важливо те, що ужорсточення законодавства про ранні шлюби передбачає перехідний період, зазначає вона.
"Ця проблема існує вже майже 25 років. Але різниця полягає в тому, чи вирішити це швидко й створити потенційний конфлікт, або зробити з урахуванням всіх особливостей і домогтися кращих результатів", - підсумовує Лейла Сулейманова.
