Російська військова та інформаційна агресія проти України ознаменувала початок нового етапу в історії РФ, де влада, посилюючи вплив пропагандистської машини на суспільство, стала ще більш радикально боротися із проявами інакомислення та переслідувати політичних опонентів режиму Володимира Путіна. Це стало причиною переїзду до України низки так званих «політичних біженців», не згодних із політикою Кремля.
Вороги російської влади в Україні різко критикували Путіна за анексію Криму, військову агресію на Донбасі та пов’язані із цим санкції, що сильно б’ють по російській економіці.
УНІАН зібрав для вас найбільш важливу інформацію про останні резонансні вбивства в Україні противників режиму Путіна.
Читайте такожПорошенко: я не Господь Бог і не знаю, хто вбив Павла Шеремета
Одним із найбільш помітних у медіапросторі критиків Кремля був Павло Шеремет – журналіст, громадянин Росії білоруського походження, що останніми роками працював в Україні. У 2014 році Шеремет перед тим, як звільнитися з російського телеканалу назвав агресію РФ проти України «кривавою авантюрою і фатальною помилкою».
19 липня в останньому ефірі «Ранку Павла Шеремета» він жорстко розкритикував допінгові операції російської влади, що, згодом стали причиною дискваліфікації цілої російської збірної на Зимовій олімпіаді.
Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року у центрі Києва, вбивці підклали вибухівку під автомобіль. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху поки не встановлено.
Перші версії з'явилися вже в день вибуху. Радник голови СБУ Юрій Тандіт назвав чотири основні версії, що відпрацьовуються слідчими. Перша з них - професійна діяльність загиблого. Павло Шеремет співпрацював з кількома українськими ЗМІ, а крім того, у своїх статтях та публічних виступах гостро критикував білоруську та російську владу. Другою версією, за словами Тандіта, були неприязні стосунки або особисті мотиви. Третя версія - "російський слід" нібито з метою дестабілізації ситуації в Україні - знайшла чимало прихильників у соціальних мережах безпосередньо після вбивства. Її прихильники звертали увагу на те, що вибух, який убив Шеремета, стався напередодні багатотисячного хресного ходу, запланованого на 27 липня 2016 року православною церквою Московського патріархату в центрі Києва. Українські силовики заявляли, що масове скупчення віруючих може стати зручною мішенню для різного роду провокацій. Четвертою версією Юрій Тандіт назвав замах на Олену Притулу, цивільну дружину Павла Шеремета, керівника інтернет-видання "Українська правда". Саме їй належав підірваний автомобіль.
Через кілька днів генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що слідство визначилося з ключовою версією вбивства журналіста. "Слідство розглядає всі версії, але ключовою вважається помста за професійну діяльність Павла", - сказав він.
Через день після вибуху у ЗМІ з’явилася відеонарізка записів камер спостереження поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет. На нечіткому відео фігурували чоловік і жінка, яка закладала вибухівку під днище автомобіля. Спочатку правоохоронці говорили, що публікація цих відео нашкодила слідству, проте вже через кілька днів поліція розповсюдила ще одну нарізку відео, вже в кращій якості. Зараз слідчі заявляють: записи камер спостереження в ніч перед вбивством дозволяють припускати, що вибухівку під місце водія близько 2:40 ночі напередодні вибуху закладала жінка, яка діяла спільно з чоловіком.
Відео моменту вибуху ("Обозреватель")
Звітуючи про стан розслідування на початку 2017 року, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповів, що незадовго до смерті Павло Шеремет їздив до Москви, де спілкувався з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком, а також поговорив з російським опозиціонером Володимиром Кара-Мурзою. За словами Авакова, слідство не виключало, що Шеремет став жертвою "замовного політичного вбивства, замовлення яке надійшло саме з РФ".
Слідство стосовно вбивства Шеремета досі триває. За словами прес-секретаря МВС Артема Шевченка, російське громадянство журналіста ускладнює розслідування.
"На жаль, осіб, причетних до скоєння вбивства, на даний час ще не встановлено. Робота здійснюється", - сказав Шевченко на початку травня цього року.
Наступною жертвою кілера у Києві став Денис Вороненков – депутат Держдуми РФ від фракції КПРФ, який разом із дружиною-депутатом Марією Максаковою у жовтні 2016 року переїхав до України, а на початку грудня 2016 року отримав український паспорт. У Росії проти нього було відкрито кримінальне провадження – депутата звинувачували у рейдерському захопленні у центрі Москви.
Незважаючи на голосування Вороненкова у березні 2014-го за анексію Криму, що, за його словами, було зроблено під тиском, для Києва він був топ-свідком у справі про держзраду Віктора Януковича, однак допомогти Генпрокуратурі України у розслідуванні він так і не встиг – його було вбито 23 березня 2017 року в центрі Києва, внаслідок перестрілки було поранено охоронця Вороненкова і самого нападника, який пізніше помер від поранень.
Слідство встановило, що злочин скоїв громадянин України Павло Паршов за попередньою змовою з громадянами України Юрієм Василенком, Олександром Лосем, Ярославом Левенцем та Ярославом Тарасенком. Лося і Тарасенка затримано, Василенко та Левенець перебувають у розшуку.
За даними слідства, замовником вбивства був підконтрольний ФСБ кримінальний авторитет Володимир Тюрін, який мав особистий мотив - раніше він був цивільним чоловіком Марії Максакової – дружини Вороненкова.
За версією слідства, Тюрін погодився на фінансування та організацію злочину в обмін на преференції з боку російських спецслужб щодо контролю кримінальних угруповань на території Росії та деяких країн СНД, вбивство готувалося разом із керівництвом ФСБ Росії.
16 травня цього року Тюріна оголосили в міжнародний розшук.
8 вересня у центрі Києві наслідок вибуху легкового автомобіля загинув громадянин Грузії Тимур Махаурі. В СБУ повідомили, що справжнє ім'я чоловіка, який загинув - Алі Тімаєв, який боровся з «путінським» режимом. Також в машині перебувала жінка, якій відірвало ногу, і дитина. Махаурі брав участь в АТО у складі чеченського добровольчого батальйону імені «шейха Мансура».
Поліція відкрила провадження за ст. 115 Кримінального кодексу ("умисне вбивство").
30 жовтня автомобіль добровольців АТО Аміни Окуєвої та її чоловіка Адама Осмаєва, колишнього командира міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, обстріляли на залізничному переїзді в селищі Глеваха Київської області. Окуєва загинула, її чоловік дістав поранення. Поліція поки що не встановила осіб вбивць.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вважає, що вбивство добровольця АТО Аміни Окуєвої було замовним і вчинено кілером з Росії.
За словами очільника Нацполіції Сергія Князєва, справи щодо вбивств Махаурі та Окуєвої не є безперспективними. "Я хочу, щоб ви мене почули, що ми активно розслідуємо ці правопорушення. І вони не є безперспективні", – заявив Князєв наприкінці 2017 року.
Цікаво, що вбивству Окуєвої передував замах на подружжя, який стався майже рік тому, 1 червня 2017 на столичному Подолі. Нападник під виглядом журналіста французького видання Le Monde під час зустрічі, перебуваючи в автомобілі разом із парою, відкрив вогонь. У результаті Осмаєв зазнав серйозних поранень; Аміна Окуєва не постраждала, зумівши чотири рази поцілити в кілера, що дозволило правоохоронцям його затримати. Окуєва тоді заявила, що вони з чоловіком до замаху тричі зустрічалися з кілером, оскільки він представлявся журналістом, який готує матеріал про подружжя. За даними МВС, кілер міг бути пов'язаний із главою Чечні Рамзаном Кадировим. Він мав при собі документи на ім’я громадянина України Дакара Олександра Вінустовича, але пізніше був опізнаний як Артур Денісултанов (Курмакаєв).
У 2015 році Окуєва була нагороджена орденом "Народний Герой України". Мотивом для участі у війні на Донбасі стало переконання того, що Росія є спільним ворогом українців і чеченців. Після завершення війни, планувала пов'язати своє подальше життя з військовою справою як військовий медик або учасник миротворчої місії.
Нарешті напередодні, 29 травня 2018 року у Києві трьома пострілами у спину вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. Він помер у "швидкій" дорогою до лікарні.
Невідомі стріляли в спину російського журналіста Аркадія Бабченка в квартирі. «Подія сталася у Дніпровському районі. Дружина була у ванній кімнаті. Вона почула звуки, вийшла і побачила чоловіка в крові. Викликала швидку, його забрали, він помер в кареті швидкої», – повідомив спікер Нацполіції Ярослав Тракало.
На думку волонтера і товариша застреленого в Києві російського журналіста Аркадія Бабченка Мирослава Гая, його вбивство - політичне. За його словами, Бабченку погрожували розправою. "Він був моїм товаришем. Це пов'язано виключно з його антиросійською позицією і антиросійською діяльністю. Він систематично виступав на підтримку України, проти Путіна, проти Росії. Останнім часом йому часто погрожували з РФ. Він втік звідти. Він писав, що його погрожували вбити, знищити його і всю його родину", - зазначив Гай.
Читайте такожУ Києві застрелили російського журналіста Аркадія Бабченка: всі подробиці вбивства
За свої опозиційні погляди і критику російської влади зазнавав переслідувань у Росії. Так, у 2012 році проти нього було порушено кримінальну справу за статтею про заклики до масових безладів. У 2017 році Бабченко повідомив про погрози і реальну небезпеку для свого життя і виїхав за межі РФ. Проживав у Празі, потім у Києві, де став ведучим програми "Prime: Бабченко" на кримськотатарському телеканалі ATR. Підтримував Україну, неодноразово бував у зоні бойових дій на Донбасі.
Київська поліція повідомила про порушення кримінальної справи за фактом вбивства журналіста Аркадія Бабченка. Справа відкрита відповідно до ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України.
