Військові навчання в Криму: до чого готується Росія

Сергій Згурець
12:03, 07 червня 2018
Політика
4505 1
Думка

Росія сьогодні активно проводить заходи, пов’язані з її новою концепцією покращення можливостей дій російської армії на багатьох напрямках. Росія змінила підходи до ведення і підготовки бойових дій та готується до одночасного ведення дій на трьох напрямках, в тому числі на Чорному морі.

Будь-які навчання НАТО і Росії зараз є спробою збалансувати можливості один проти одного

Загалом, навчання в Криму є відлунням загальної стратегії. Стратегія Росії змінилася, а це, в свою чергу, змусило НАТО переглядати свої підходи. Росія ж намагається вдосконалювати свої рішення і дії. Враховуючи це, будь-які навчання НАТО і Росії зараз є спробою збалансувати можливості один проти одного.

Слід зазначити окремо, що Росія у форматі свої нової концепції «антиескалації» планує застосування ядерної зброї. Ця нова реальність варта уваги саме зараз — на тлі масштабних військових навчань НАТО «Удар шаблею», що проходять з 3 по 15 червня у Польщі та країнах Балтії. У них беруть участь 18 000 військовослужбовців з 19 держав, з яких 12 500 — американці. До маневрів залучено понад тисячу високомобільних бронемашин, понад 60 гелікоптерів та півсотня танків. По суті, «Удар шаблі» є відповіддю НАТО на навчання Росії «Захід-2017». Але тепер усе по-іншому.

Американські аналітичні структури активно вивчають українській досвід і намагаються накласти його на моделі військового протистояння з Росією у Європі. Наприклад, вашингтонський дослідницький Центр війни нового покоління NGW (Центр NGW) здійснив серію експериментів з моделювання можливих бойових дій у Європі, які мають допомогти військовим та цивільним органам влади удосконалити структуру сил та засобів, необхідних для протидії Росії. Запропоновані сценарії NGW були створені з урахуванням досвіду російської анексії Криму та початку військових дій на Донбасі.

Виокремлю ключові тренди поточних військових ризиків для Європи.

Підготовка НАТО до захисту своїх країн підштовхнула російський генеральний штаб до нових ідей та потреб при плануванні військових операцій

У 2016 році американський аналітичний центр RAND Corporation опублікував доповідь про те, що НАТО не здатен захистити країни Балтії. За результатами серії військових ігор був зроблений висновок, що бронетанковим підрозділам російської армії вдасться захопити Естонію і Латвію всього за 60 годин або навіть менше. RAND показав, що Сполучені Штати повинні обороняти країни Балтії та стримувати агресію проти них.

Зараз ситуація змінилася. Причому як із боку НАТО та США, так і з боку Росії.

НАТО посилив свої спроможності для захисту країн Балтії. Процес організації підкріплення військових підрозділів країн Балтії скоротився до декількох днів, хоча у 2015 році на це знадобилося б чотири тижні. Північно-Атлантичний альянс розгорнув на території Балтійських країн та Польщі посилені батальйони передового базування (ПБ), а Латвія та Литва слідом за Естонією зобов’язались збільшити свої оборонні видатки до 2% ВВП, як того вимагає НАТО.

Росія також не стоїть на місці. Підготовка НАТО до захисту своїх країн підштовхнула російський генеральний штаб до нових ідей та потреб при плануванні військових операцій. З точки зору Москви, зараз існує «стан війни» між Росією та Європейським Союзом/НАТО. При цьому Росія має оновлені погляди на те, як оптимально воювати з ситою Європою. Йдеться про «гібридні» дії з усім тим арсеналом, який вже було апробовано в Україні. Він охоплює асиметричні невійськові методи; операції з дестабілізації політичної та суспільної ситуації у країнах; фінансування, озброєння та підтримку бойовиків; приховане військове втручання та, у разі крайньої необхідності, відкрите вторгнення для окупації території та припинення будь-якого остаточного спротиву. На кожному з етапів цієї багатовимірної війни Росія хоче зберігати ініціативу за собою. Грати першою. Проте до етапу відкритого загострення Генеральний штаб армії Росії буде намагатися утримувати конфлікти на мінімально можливому рівні застосування сили. Так, як це нині відбувається на сході України.

Російська армія — це вже не радянська армія. Росія зробила ставку на створення високомобільних, гнучких сил, які можна швидко переформатувати в ході конфлікту. На основі аналізу військових навчань «Захід», які проводила російська армія, а особливо «Захід-2017», можна стверджувати, що Росія відпрацювала як кількісні, так і якісно інші моделі розвитку локального військового конфлікту до оперативно-стратегічного рівня.

Якщо про кількість, то стверджують про готовність армії РФ до ведення бойових операцій на трьох стратегічних напрямках, у тому числі — на Балтійському, Чорному та Баренцовому морях.

Якщо про нову якість, то йдеться про інтегрування ядерної тактичної зброї в оперативний план застосування ЗС РФ на європейському театрі військових дій. Як засіб для забезпечення військового балансу. Росія має очевидний дефіцит особового складу, який необхідно буде задіяти в разі протистояння з усіма потенційними противниками одночасно. Особливо це стосується частин та підрозділів сухопутних військ. Тож Росії доведеться приймати складні рішення, якщо вона захоче знизити ризики ескалації у ситуації, коли країни НАТО та ЄС таки будуть у змозі мобілізувати сили, яких може бути достатньо для нанесення поразки російським військам.

Росія використовує Україну як випробувальний майданчик для різноманітних концепцій та нової зброї

Росія буде це робити в рамках так званої нової концепції «ескалація заради деескалації». Реалізація функції «деескалації» передбачає реальне застосування ядерної зброї як для демонстрації рішучості, так і для безпосереднього нанесення ядерних ударів по противнику. Це завдання доцільно буде вирішувати з використанням ядерної зброї найменшої потужності, що має унеможливити загрозу обвального обміну масованими ядерними ударами, що наносяться стратегічними засобами. Тож вважається, що Росія буде використовувати суперечності між країнами НАТО та буде загрожувати застосуванням ядерної зброї низької потужності (0,2 Кт). Вона може бути застосована для ізоляції зони конфлікту і для того, щоб похитнути рішучість сил противника і коаліції продовжувати військові дії. У цьому випадку, як очікують у РФ, найбільш прийнятним рішенням для противника стане припинення військових дій.

При цьому Росія використовує Україну як випробувальний майданчик для різноманітних концепцій та нової зброї, починаючи від атак на комп’ютерні мережі і закінчуючи термобаричними боєприпасами. Використання безпілотних літальних апаратів дало можливість росіянам концентрувати артилерійський вогонь в потрібному місці протягом 15 хвилин, у той час, як «НАТО на це більше не здатне».

Для США та НАТО російські операції в Україні дають уявлення про те, як може розгортатися «гібридна війна» на інших територіях — включно з Європою. І саме керований досвід України дозволяє американцям здійснювати моделювання вже з меншою кількістю помилок та припущень. Проте я не можу сказати, що Україна сприймається ними як перший ешелон оборони від російської загрози. Польща — так, а ми — ні.

При цьому не раз повторювалося, що російські війська мають хорошу диспозицію для швидкої атаки на Україну. Підрозділи російських сухопутних сил здебільшого сконцентровані на території Західного і Південного військових округів. Дислокацію підрозділів Західного військового округа сплановано з урахуванням протистояння з силами НАТО, проте 20-та Загальновійськова армія і шість її бойових полків розгорнуті в безпосередній близькості до кордону з Україною на відстані, що дозволяє легко нанести удар по Києву.

Операції 20-ї Загальновійськової армії можуть бути підсилені діями 8-ї Загальновійськової армії, яка дислокується в Ростові. 8-му армію було сформовано в 2017 році, а її штаб розташований менш, ніж за 110 км від українського кордону. Зараз ця армія займається тренуванням особового складу до ведення конвенційної війни. Дислокація російських військ навколо українських кордонів показує, як в умовах діючої доктрини може виглядати підготовка до блискавичного вторгнення, яке буде здійснюватися «парою полків, розташованих в зоні відповідальності одного й того самого штабу, по окремих, але збіжних лініях наступу з добре захищеними тилами. І все це в межах 80 км від кордону».

Власне, про ці загрози нам відомо так давно, що навіть коли про це час від часу згадує секретар РНБО чи міністр оборони, воно вже якось не тривожить. А от коли у Європі починається великий збройовий «движняк» на кшталт навчань «Удар шаблею», тебе одразу запитують «А чому це?». Для відповіді і описав все зазначене вище. США та НАТО намагаються відмежуватися від імперії зла власною силою. А ми? Ну, скажу так. Відлуння «Удару шаблею» чомусь чутно краще, ніж постріли та вибухи на своїй території. Бо ми з цим дивним чином, але вже звиклися.

Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії DefenseExpress

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter