Вчені зафіксували унікальне явище: вода, що проходить крізь порожнисте стебло хвоща (Equisetum), продемонструвала найекстремальніший ізотопний сигнал кисню серед усіх відомих наземних матеріалів. Про це пише науковий вісник earth.com.
Видання посилається на нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. У ході експерименту команда під керівництвом Закарі Шарпа з Університету Нью-Мексико (США) встановила: у міру випаровування води зі стебла хвоща легші ізотопи кисню виходять у повітря швидше, тоді як важчі накопичуються всередині рослини. У результаті на верхівці концентрація важкого кисню досягає значень, які раніше не фіксувалися в природних умовах на землі.
Цей процес відбувається ще до того, як вода потрапляє до листя, – безпосередньо в самому стеблі. Кожен наступний сегмент рослини отримує вже "збагачену" воду й додатково втрачає частину вологи через випаровування. Сухе повітря і висока температура лише підсилюють цей ефект, що допомагає пояснити незвичні ізотопні показники у рослин пустельних регіонів.
Автори дослідження зізнались, що отримані результати вражають тим, наскільки вони виходять далеко за межі відомого діапазону.
"Якби я знайшов цей зразок, я б сказав, що це з метеорита", – сказав Закарі Шарп в розмові з журналістом. За його словами, результати фактично розширили відомі межі ізотопного складу кисню на Землі у п’ять разів.
Дослідники також звернули увагу на фітоліти – мікроскопічні кремнеземні структури, що формуються всередині рослин і можуть зберігатися мільйони років. Виявилося, що їхній ізотопний "відбиток" не збігається з водою, яка рухається стеблом. Це означає, що викопні фітоліти можуть вводити в оману при реконструкції давнього клімату, якщо не враховувати додатковий контекст.
"Тепер ми можемо почати реконструювати вологість та кліматичні умови середовища, починаючи з часів, коли динозаври бродили по Землі", – сказав Шарп. Проте вчені застерігають: без урахування складних внутрішніх процесів у рослинах такі реконструкції можуть бути неточними.
Інші цікаві наукові новини
Як писав УНІАН, тривалий час вчені помилялись щодо птаху Cercomacra cinerascens, який мешкає в Амазонії. Після масштабного аналізу музейних зразків і записів співу виявилося, що досі п’ять окремих видів птахів помилково вважали одним видом.
Також ми розповідали, що тайванські вчені відтворили у натуральну величину гніздо динозавра, щоб з’ясувати особливості висиджування яєць у цих тварин. Експеримент показав, що через кільцеподібну структуру кладки температура яєць могла суттєво відрізнятися, особливо в холодних умовах, що, ймовірно, призводило до асинхронного вилуплення.
