У 2024 році українські рибні господарства виростили понад 18 тисяч тонн риби. На ринки така риба надходить як із ферм, так і від промислового вилову, але кожна партія повинна мати документи, що підтверджують її походження та безпечність. У відповідь на запит УНІАН Держрибагентство пояснило, які види вирощують в Україні та як контролюють якість продукції, що потрапляє до вашого столу.
Яку рибу вирощують в Україні
У Держрибагенстві зазначили, що у 2024 році в Україні виробили 18 621 тонну товарної риби та іншої продукції аквакультури. При цьому вирощування відбувається у ставках, резервуарах, басейнах, садках та установках із замкнутим водопостачанням.
"Традиційними об’єктами аквакультури незмінно залишаються коропові: звичайний короп та рослиноїдні види риб, такі як білий товстолоб, строкатий товстолоб, та їх гібриди, білий амур", - зазначив голова Держагентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Ігор Клименок.
Крім коропових, у 2024 році українські аквафермери вирощували також райдужну форель, щуку, кларієвого сома, американського гольця, стерлядь, сибірського осетра тощо, додав чиновник.
Звідки жива риба на ринках сьогодні, зокрема, коропи, товстолоби і карасі?
"На ринках може реалізовуватись жива риба, яка надходить із підприємств аквакультури, так і від промислового рибальства, що здійснюється у внутрішніх водних об’єктах відповідно до вимог чинного законодавства", - зазначили в агентстві.
Хто перевіряє якість риби на ринках і як часто це роблять
В агентстві наголосили, що згідно з правилами торгівлі на ринках, продавець зобов’язаний мати при собі:
- документи, які підтверджують якість і безпеку товару;
- висновок ветеринарно-санітарної лабораторії ринку, якщо продаються продукти тваринного чи рослинного походження.
Ці вимоги встановлені наказом Мінекономіки, МВС, ДПА та Держстандарту від 2002 року.
У правилах торгівлі на ринках також зазначено, що під час перевірок контролюючих органів або адміністрації ринку продавці зобов’язані пред’являти всі необхідні документи на товар.
"Такі харчові продукти можна продавати тільки за умови: зокрема, рибу і рибопродукти, інші гідробіонти промислового виробництва - наявності копії документа виробника, що підтверджує належну якість, та копії сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання, якщо продукція підлягає обов’язковій сертифікації, а також відповідних ветеринарних документів. Рибу, інші гідробіонти непромислового виробництва - при наявності ветеринарного свідоцтва (довідки) місцевої установи ветеринарної медицини та висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку", - наголосив Клименок.
За законом про безпечність харчових продуктів, більшість харчових товарів під час перевезення й продажу повинні мати товарно-транспортну накладну. Це основний документ, що має їх супроводжувати, якщо закон не встановлює винятків.
"Держрибагентство під час проведення спільних рибоохоронних рейдів, у т.ч. на ринках, відповідно плану спільних дій із залученням представників Держекоінспекції, Держпродспоживслужби, Національної поліції України та інших може здійснювати перевірку риби на ринках, на предмет законності придбання даної риби", - додав він.
Також Клименюк наголосив, що краще не вживати рибу, яка реалізується на стихійних точках торгівлі без наявності підтверджуючих документів щодо її походження.
Ігор Клименок народився 20 грудня 1984 року на Київщині. У 2008 році закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю ветеринарного лікаря та працював у ветеринарних установах Київщини. У 2017–2021 роках керував ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин».
У 2021–2022 роках очолював профільну галузеву асоціацію. У 2022–2024 роках обіймав посаду т.в.о. голови Держрибагентства, у 2025 році став заступником Голови. А з 10 вересня 2025 року - голова Держагентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
