
Росія дедалі активніше залучає організовану злочинність для проведення диверсій та цілеспрямованих убивств небажаних осіб. Про це повідомляє Der Spiegel, посилаючись на відповідь МВС Німеччини на парламентський запит.
За оцінкою німецького уряду, структури так званої російсько-євразійської організованої злочинності (REOK), до якої належать угруповання з країн колишнього СРСР, фактично не можуть уникнути контролю Кремля.
У відповідь на толерування їхньої діяльності російською владою ці кримінальні угруповання змушені співпрацювати зі спецслужбами РФ в обмін на можливість працювати.
Залучення кримінальних виконавців дає Москві можливість заперечувати свою причетність до незаконних операцій. У повідомленні МВС Німеччини йдеться про "велику кількість підозрілих випадків можливих диверсій, здійснених за дорученням російської держави". Водночас у більшості інцидентів складно довести прямий російський слід, пише ЗМІ.
Окремо німецький уряд звертає увагу на те, що з кінця 2023 – початку 2024 року Росія все частіше використовує так званих low-level-агентів – людей без професійної підготовки спецслужб, яких вербують через інтернет.
Деякі експерти називають їх "одноразовими агентами", оскільки Москва, ймовірно, готова до їхнього викриття.
Депутат Бундестагу від партії "Зелених" Марсель Еммеріх, який ініціював запит, заявив виданню, що зв’язки між російською державою та організованою злочинністю становлять "серйозну загрозу безпеці Німеччини".
За його словами, гібридна війна Москви спрямована на дестабілізацію демократичних суспільств і підрив довіри до державних інституцій.
Політик закликав уряд серйозніше поставитися до цієї загрози та відповісти на неї масштабним посиленням безпеки. На його думку, необхідно активніше боротися з незаконними фінансовими потоками, відмиванням грошей та кримінальними мережами.
Він також запропонував розглянути можливість розширення повноважень Федерального відомства з охорони конституції у сфері боротьби з організованою злочинністю, оскільки нині це переважно входить до компетенції поліції.
Німецькі спецслужби вже неодноразово покладали відповідальність на Росію за диверсії та кампанії з дезінформації. Зокрема, у 2019 році у берлінському парку "Кляйнер Тіргартен" кілер, якого пов’язували з Кремлем, застрелив колишнього грузинського польового командира, який перебував у вигнанні.
У липні 2024 року на вантажному аеродромі Лейпцига загорівся вибуховий пристрій, захований у посилці DHL, яку, за даними слідства, могли відправити за дорученням російської військової розвідки.
Крім того, нині у Вищому земельному суді Франкфурта-на-Майні судять трьох чоловіків, яких підозрюють у підготовці вбивства колишнього співробітника української спецслужби.
Останнім гучним інцидентом стала фішингова атака на месенджер Signal, що пов’язують з РФ. За даними Der Spiegel, жертвами кібератаки стали, зокрема, президентка Бундестагу Юлія Кльокнер, а також міністерки Карін Прін і Верена Губерц.
Президент Федерального відомства з охорони конституції Німеччини Сінан Селен заявив, що Москва сприймає Німеччину "як противника, а подекуди навіть як ворога номер один".
Російські мережі саботажу
Нагадаємо, Служба внутрішньої безпеки Польщі заявила, що РФ переходить від вербування окремих осіб до створення "професійних" мереж для проведення кампанії саботажу та інших атак по всій Європі. Йшлося, що Росія відходить від використання дешевих одноразових вербувальників на користь більш "професійних" операцій. Зокрема, залучає мережі організованої злочинності.