Жителі Казахстану розділилися у своєму ставленні до громадян РФ, які їдуть до них через оголошену мобілізацію.
Про це повідомив на брифінгу керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта.
Посилаючись на дані Міністерства внутрішніх справ Казахстану, оприлюднені кілька днів тому, з РФ після 21 вересня в країну прибули 100 тис. людей. Здебільшого - це чоловіче населення призовного віку від 18 і до 60 років.
"Частина казахів висловлюють співчуття тим особам, які тікають з РФ. Навіть називають їх біженцями. Вони надають їм тимчасовий притулок, допомогу у пошуку роботи, гуманітарну допомогу, і вони висловлюють співчуття цим людям. Ми маємо розуміти, що в культурних особливостях Казахстану, в історичних традиціях казахів є досить серйозне співчуття до тих людей, які зазнають лиха. А по-друге, це їхнє чутливе ставлення до гостей, які прибувають до країни", - зазначив Пойта.
З іншого боку, за його словами, є друга частина суспільства, і це десь 50%, яка говорить про те, що це ніякі не біженці, а люди, які не проти війни в Україні, а вони лише не хочуть брати участі у війні, підтримуючи політику РФ і чинний політичний режим.
"І є занепокоєння, що ці "біженці" з РФ можуть спричиняти економічні проблеми для Казахстану - це у зв’язку з витоком валюти, і це колосальне навантаження на соціальну сферу… Також виникає занепокєння, що ці люди з РФ можуть брати участь в якихось акціях у пітримку РФ і так званої "військової операції", викликаючи дестабілізацію внутрішньо-політичної ситуації в Казахстані. Отже ставлення суспільства – поляризовано", - констатував експерт.
Він зазначив, що з 2014 року участь у бойових діях на території інших країн громадянам Узбекистану, Казахстану, Киргизстану тягне за собою кримінальну відповідальність і класифікується як найманство.
"Тому ми бачимо нейтральність Казахстану та зазначених країн стосовно російсько-української війни. Це означає, що Казахстан та інші не надають військову, військово-технічну допомогу ні Росії, ні Україні. Але в деяких інших питаннях ці країни надають допомогу Росії: що стосується економіки, логістики, можливого обходу санкцій – є деякі ознаки, що країни готові брати участь у таких точкових проектах з обходу санкцій. Тому ми спостерігаємо більш дружню до Росії нейтральність", - наголосив Пойта.
Він також підкреслив, що Казахстан на сьогодні не критикує дії Росії, не говорить про її воєнні злочини та акти геноциду.
"Тому він досить такий обережний, щоб не погіршити свої відносини з Росією. Є дистанціювання від українсько-російської війни, але співробітничає у сфері економіки, логістики, у військовій ефері - ОДКБ, проводить спільні військові навчання… Але немає дистанціювання від відносин з РФ", - зауважив представник Центру досліджень армії.
Разом з тим, за словами Пойти, ті цілі, які ставить РФ відносно України - знищення держави і знищення української нації - викликають занепокоєння у казахів, що після вирішення так званого "українського питання" Російська Федерація може повернутися і до Казахстану та виставити свої досить жорсткі умови стосовно зовнішньої і внутрішньої політики.
"Але чи є такі побоювання на рівні вищого політчиного керівництва - поки що сказати досить складно, тому що воно поки артикулює дружні відносини з російською стороною, хоча й не визнає анексії українских територій", - додав Пойта.
Росіяни намагаються втекти з країни
Як повідомляв УНІАН, 21 вересня російський президент Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію в РФ.
Після цього масові протести проти мобілізації пройшли в Дагестані, Кабардино-Балкарії, Якутії та багатьох містах.
Крім того, росіяни почали масово тікати з країни. Найбільш популярними напрямками стали Казахстан, Грузія і Вірменія.
У Литві, Латвії, Естонії та Польщі повідомили, що не видаватимуть гуманітарні візи тим, хто хоче уникнути мобілізації.
