Про це повідомила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко на прес-конференції, яка проходила безпосередньо посеред Дніпра, де завдяки намитим мулу, піску і забруднень глибина становить близько 70 см.
За її словами, громадські організації висувають кілька вимог до уряду, зокрема, обмеження викидів забруднюючих речовин, прийняття закону про обмеження використання фосфатних миючих засобів і перехід на безфосфатні миючі засоби.
Читайте такожУ Києві у Дніпро тоннами зливають невідому рідину з різким запахом (відео)
«Наступний крок - обмежити роботи всього гідротехнічного устаткування, взяти це на реєстр, і, якщо це роботи з очищенню русла і вони потрібні, то має бути спеціальна програма. І тільки у рамках цієї програми - науково обґрунтованої програми - ми маємо дозволяти такі заходи. Усі земснаряди мають бути прибрані з русла наших річок. І тільки такі кроки у стислі терміни дадуть можливість збільшити проточність і досить швидко очистити воду в Дніпрі», - сказала Тимочко.
За словами присутнього на прес-конференції голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, сьогодні земснаряди на Дніпрі працюють виключно для видобутку піску і не виконують життєво необхідних для річки функцій з розчищення мілини і витоків малих річок. Видобуток піску біля берегів призводить до намиву мулу і бруду у середині річки. Течія Дніпра, істотно уповільнена дамбами, не може самостійно рівномірно розподілити ці утворення по руслу. Таким чином, річка міліє, не може більше бути судноплавної і втрачає значну частину фауни. До того ж земснаряди на Дніпрі працюють незаконно.
«Чиновники загнали ситуацію у глухий кут. Таку кількість дозвільних документів на днопоглиблювальні роботи неможливо виконати. Тому у нас не існує організацій, які б мали повний пакет (документації - УНІАН), який дозволяє днопоглиблювальні роботи», - сказав Чистяков.
Читайте такожУ Чернігові екологи оцінили стан Десни після несанкціонованого скиду води
Він закликав уряд спростити процедуру отримання дозволів, щоб зацікавлені інвестори могли провести днопоглиблення на Дніпрі під контролем держави.
Тимочко також зазначила, що міліція, прокуратура і Державна екологічна інспекція не ведуть роботу щодо боротьби з незаконним видобутком піску земснарядами.
«Це міліція, це прокуратура, це Державна екологічна інспекція», - сказала вона, відповідаючи на питання, які органи закривають очі на незаконну роботу земснарядів.
У свою чергу, присутній на прес-конференції новий голова Держекоінспекції Андрій Заїка сказав, що, за неперевіреними даними, на Дніпрі у Київській області сьогодні працюють «десятки точно, може, сто-двісті» земснарядів. Він зазначив, що інспекція спільно з правоохоронними органами має штрафувати і притягати до відповідальності порушників. Разом з тим Заїка не дав конкретної відповіді на запитання, чи є у нього план боротьби з несанкціонованим видобутком піску, і коли можна буде звільнити річку від незаконно працюючого обладнання.
«Це приблизно так, як коли ми переможемо злочинність. Ніколи, швидше за все. Але питання в тому, залишиться у нас 5% незаконного видобутку чи 70-80%, як є зараз ... Не хочеться давати такі популістські відповіді. Ми починаємо реформу екоінспекції. Я розумію, що широкий загал це не цікавить, але первинне - це реформа екоінспекції», - сказав голова Держекоінспекції.
Виконуюча обов'язки голови Державного агентства водних ресурсів Ірина Овчаренко, яка також була присутня на прес-конференції, зазначила, що позиція відомства залишається незмінною в тому, що Дніпро потребує очищення. За її словами, агентство подало на розгляд Київської міської ради пропозицію розробити стратегію очищення річки, але яке рішення прийме міськрада, не відомо.
«На якій сесії вони це розглядатимуть, як вони це робитимуть, чесно кажучи, я не знаю», - сказала Овчаренко, зазначивши, що вартість робіт з очищення русла Дніпра може становити мільярди гривень.
Як повідомляв УНІАН, раніше міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський повідомив, що днопоглиблювальні роботи на Дніпрі, які дозволять активізувати судноплавство на річці, мають розпочатися у липні 2015 року, а орієнтовні терміни робіт з поглиблення річки становитимуть 2-3 місяці. Проте роботи так і не було розпочато.
Українська зернова асоціація 7 серпня звернулася до уряду з проханням скоординувати роботу відповідальних відомств, щоб затвердити проектну документацію з поглиблення дна Дніпра і провести необхідні роботи у 2015 році.
За оцінками експертів, основними причинами, що стримують вантажне і пасажирське річкове судноплавство, а також заважають нарощуванню обсягів річкових вантажоперевезень, є аварійно небезпечні ділянки у Дніпровському та Дніпродзержинському водосховищах і недостатня пропускна спроможність судноплавства річки Південний Буг.
