У цьому році вже буде 40 років, як на Чорнобильській АЕС сталася жахлива катастрофа. Британський репортер Чарльз Бремнер розповів, як це було, коли він прибув на місце подій після вибуху 26 квітня 1986 року, пише The Times.
"Коли ми прибули на радгосп "Копилів" на початку травня 1986 року, весняний пейзаж української сільської місцевості з сонячним світлом і квітучими яблунями виглядав ідилічно. Однак під каштаном стояв похмурий медичний намет Червоної Армії, що вносив у цю картину нотку тривоги. Санітари в білих халатах і високих чоботях перевіряли дозиметрами селянські родини, які щойно прибули зі своїх домівок, розташованих лише за 17 миль (27 кілометрів - УНІАН) від ураженого ядерного реактора в Чорнобилі", - зазначив журналіст.
За його словами, це був кінець холодної війни. Аварія сталася до появи Інтернету, тому радянська влада могла контролювати всю публічну інформацію.
"На той час я був керівником московського бюро інформаційного агентства Reuters. В офісі у нас були лише телефони та телетайпи; КДБ пильно стежило за нами; для поїздок потрібні були дозволи, а людей могли покарати за спілкування із західними журналістами", - додав Бремнер.
Проте 26 квітня світ вимагав новин після того, як шведські спостерігачі заявили про витік радіації з території України.
"Ми чекали вісім годин, поки ввечері кремлівські ЗМІ опублікували заяву з чотирьох речень, в якій йшлося про те, що в Чорнобилі сталася аварія, але "вживаються заходи для усунення наслідків"", - згадує репортер.
Таким чином Кремль намагався применшити масштаби найстрашнішої у світі ядерної катастрофи. Як виявилося, радянська влада в Україні не розповіла правду своїм керівникам у Москві, навіть коли в атмосферу виривалися смертоносні радіоактивні частинки, а світ мав супутникові знімки досі розжареного ядра реактора. Врешті-решт, за офіційною інформацією, загинули дві людини, 240 отримали поранення, а 84 тисячі людей було евакуйовано із Чорнобильської зони.
"Відсутність новин спричинила бурхливі репортажі у зовнішньому світі, з розповідями про тисячі загиблих, які, своєю чергою, відкидали як "антирадянський наклеп". Як і іноземні посольства та розвідувальні служби, ми намагалися роздобути інформацію. Ми обдзвонювали всіх підряд і опитували пасажирів, які прибували поїздом до Москви з боку України", - розповів Бремнер.
За словами журналіста, коли його групу, в якій він був єдиним англомовним репортером, 8 травня супроводили до Києва на державному літаку, їм сказали, що все під контролем.
"Люди прогулювалися парками, і на поверхні життя здавалося нормальним, хоча були ознаки, що це не так. Черги вилися з головного київського вокзалу, коли люди намагалися купити квитки. Флоти вантажівок мили вулиці, школи були "закриті раніше на канікули", а людям сказали тримати вікна зачиненими", - підкреслив автор матеріалу.
Також репортер згадав, що коли маленьких дітей перевіряли на дозиметрах, лікар сказав, що тоді лише троє з 1000 евакуйованих потрапили до медзакладу.
Водночас 80-річна бабуся Марина Ільченко показала журналістам фотографію фермерського будинку своєї родини.
"Вони прийшли, пояснили все в п’ятницю і відвезли нас сюди. Я взяла кілька речей, дві-три маленькі ковдри та подушки. Ми щойно побудували новий будинок. Нам довелося залишити нашого собаку. Я б поїхала додому сьогодні, але ми поїдемо, коли нам скажуть", - сказала вона.
Коли журналісти повернулися до Москви, то експерти з посольства США повідомили, що їхній одяг забруднений та порадили його викинути.
"Затримка з евакуацією людей із зони небезпеки в радіусі 20 миль (32 км - УНІАН) навколо Чорнобиля збільшила кількість жертв. За офіційними даними, протягом трьох місяців після аварії 31 людина померла від радіації та термічних опіків. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, з того часу від раку, пов’язаного з радіацією Чорнобиля, померло близько 4 000 людей", - зазначив Бремнер.
Крім того, репортер пригадав серед евакуйованих 18-річну дівчину, яка розповіла, що їй було складно повірити, ніби сталося щось серйозне, адже в селі все здавалося нормальним.
"Якби радіація була сильною, нас би вивезли. Ми думали про це, але що ми можемо з цим вдіяти?" - додала вона.
Чорнобильська АЕС сьогодні
Раніше генеральний директор ДСП "Чорнобильська АЕС" Сергій Тараканов повідомив, що вже за місяць Чорнобильська АЕС почне виробляти електроенергію. За його словами, наразі мова не йде про вихід ЧАЕС на ринок електроенергії, але й не виключає, що колись такі плани з’являться.
"Нам урядом доручено знімати з експлуатації енергоблоки ЧАЕС та перетворювати об’єкт "Укриття" на екологічно безпечну систему - чим і займаємося", - каже Тараканов.
Водночас директор ЧАЕС розкрив найгірший сценарій на станції. Він наголосив, що жодна атомна станція у світі не проєктувалася з урахуванням постійних дронових чи ракетних атак, коментуючи обстріли РФ у лютому 2025 року.
"Якщо якась важка ракета типу "Іскандеру", "Кинджалу" чи "Калібру" попаде прямо в НБК, зруйнує зовнішню оболонку та попаде в об’єкт "Укриття", то він, звісно, буде зруйнованим, як буде зруйнована будь-яка будівля", - пояснив Тараканов.
