Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила відновити провадження з розгляду скарги бізнесмена Ігоря Коломойського на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора Сергія Демʼянчука у питанні визначення і зміни підслідності кримінального провадження. Як передає кореспондент УНІАН, відповідну ухвалу оголосла суддя Даниїла Чорненька.
Зокрема, суд вирішив апеляційну скаргу Коломойського залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції не змінювати. Ця ухвала оскарженню не підлягає.
Сторона захисту Коломойського просила Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду скасувати у повному обсязі ухвалу слідчого судді ВАКС від 10 жовтня 2024 року про закриття провадження у справі за скаргою на бездіяльність прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Демʼянчука. Зокрема, раніше прокурор відмовився розглянути клопотання сторони захисту про визначення і зміну підслідності у кримінальному провадженні стосовно справ "Укрнафти" та "Приватбанку". Сторона захисту вважає, що у цих справах підслідність має належати до Національного антикорупційного бюро.
Адвокат Андрій Жовнерук просив призначити новий розгляд скарги Коломойського слідчим суддею ВАКС щодо зміни підслідності, бо підслідність у справі має належати до НАБУ, а підсудність - до ВАКС.
Як повідомив адвокат Олександр Лисак, 10 жовтня ВАКС під час закриття провадження не повністю з'ясував обставини справи.
Своєю чергою, адвокат Олег Пушкар відзначив, що склалася дуже дивна ситуація, бо сторона захисту, а не сторона обвинувачення вимагає дотримання вимог відповідно до Кримінального процесуального кодексу.
"Дуже цікаво це виглядає, бо наслідком недотримання принципу права підслідності є порушення правил визначення правової процедури і, власне, порушення принципу законності", - сказав Пушкар і додав, що правила підслідності порушуються умисно.
Справа Коломойського: що треба знати
У вересні минулого року СБУ та БЕБ провели обшук вдома в Ігоря Коломойського у рамках розслідування, яке стосується компаній "Укртатнафта" та "Укрнафта", акціонером яких є український бізнесмен. Згодом Служба безпеки вручила Коломойському підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Під час засідання 2 вересня 2023 року, Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід українському бізнесмену Ігорю Коломойському у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із можливістю внесення застави у понад 509 мільйонів гривень.
Згодом суд першої інстанції збільшив розмір застави для Коломойського до 3,9 млрд грн. В апеляційному суді оскаржити це рішення захисникам не вдалося – суд залишив бізнесмену заставу на такому рівні.
Під час наступних судових засідань, попри стан здоров'я Ігоря Коломойського, йому продовжували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Однак сума застави зменшилася до 1 млрд 968 млн 200 тисяч гривень.
Під час судового засідання у справі Коломойського 18 липня суд продовжив бізнесмену Ігорю Коломойському термін тримання під вартою до 2 вересня 2024 року, а також визначив розмір застави у 650 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Втім, вже 29 серпня Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу Ігорю Коломойському із тримання під вартою на заставу у розмірі 1 877 360 000 грн.
25 вересня Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у зміні запобіжного заходу для бізнесмена Ігоря Коломойського із застави у розмірі 1 млрд 877 млн 360 тис. гривень на домашній арешт або особисте зобовʼязання.
26 вересня Київський апеляційний суд зменшив розмір застави для бізнесмена Ігоря Коломойського на понад 50 млн гривень - до 1 млрд 827 млн 352 тис 580 гривень.
