Ілюстрація / REUTERS

На українському ринку великих активів за останні два роки зросла кількість угод. У консалтинговій компанії EY повідомляють, що якщо в 2014 році великих угод було 13, то в 2017-му - вже 27. Мова йде лише про оголошені угоди, тобто загальна їхня кількість з урахуванням неафішованих точно більше 27.

Про це пише у свіжому номері журнал Новое время. У кінці минулого року в Україні відбулася феєрична угода: колишній віце-прем'єр Сергій Тігіпко купив підприємство, яке раніше сам і продав, - і різниця між продажною і покупною ціною склала $45 млн. У 2006 році російська група "Северсталь" придбала у Тігіпка частку 60% дніпровського заводу Дніпрометиз за $50 млн. Через 11 років росіяни вирішили позбутися від цього активу, "повернувши" його колишньому власнику. Тігіпко заплатив за нього всього лише $0,5 млн. Так, принаймні, повідомили ряд профільних ЗМІ.

Читайте такожКабмін затвердив перелік об'єктів великої приватизації на цей рік: які підприємства продадуть

Відео дня

Схожа історія трапилася і у харківського мультимільйонера Олександра Ярославського: у 2007 році він продав росіянину Олегу Дерипасці Харківський тракторний завод (ХТЗ), а в 2016-му викупив підприємство назад. І хоча суми обох угод по ХТЗ Ярославський не озвучує, про підсумок впевнено говорить: так, вони були вигідні.

Тігіпко останнім часом придбав компанію по страхуванню життя Aegonlife Ukraine, два банки - VS і Універсал, та ще й мережу з 28 аптек. Крім того, він активно купує боргові портфелі Фонду гарантування вкладів фізосіб. Гроші у Тігіпка є: крім вигідної угоди по Днепрометизу, він у 2007-му продав ТАС-Комерцбанк шведській групі Swedbank за $735 млн, пише Новое время.

Ярославський за останній час придбав рудник "Суха Балка", Дніпропетровський металургійний завод, а також страхову компанію INGO. Як і у випадку з Тігіпком, Ярославський черпає гроші з минулого: у докризові часи він вдало продав свою частку в Укрссиббанку французькій групі BNP Paribas, а підприємство Черкаський азот - мільярдерові Дмитру Фірташу, нагадує Новое время.

Одними з найпомітніших покупців на сільськогосподарському ринку країни стали Галина та Олександр Гереги - сім'я власників мережі будівельних гіпермаркетів Епіцентр-К. протягом останніх двох років Гереги купили Вінницьку аграрно-промислову групу, компанію Оболонь-Агро, а також десяток підприємств у Черкаській, Вінницькій і Київській областях.

Поступове відродження економіки - лише один з факторів, що змушує великий вітчизняний бізнес скуповувати активи. Фактор № 2 - стабілізація ситуації на сході країни. Завдяки йому знизився загальний ризик інвестицій, пояснив виданню Новое время Владислав Остапенко з компанії EY.

Нинішній обсяг ринку злиттів-поглинань все ще не дотягнувся до докризових часів, зазначає видання. За оцінками Сергія Чуйкіна, керуючого директора інвестиційно-банківського департаменту компанії Concorde Capital, в 2017-му пройшли угоди на $ 5-6 млрд, а в 2010-2013 роках суми обчислювалися десятками мільярдів доларів.

Проблема вільних грошей - їх мало. І ті, у кого вони є, активно користуються своєю перевагою, розуміючи: на низькому ринку вигідно скуповуватися. Адже дно економічної кризи, найімовірніше, пройдено, і пора дивитися в майбутнє, вважає Чуйкіна. "Гравці, які успішно вийшли з кризи і зберегли свої гроші, зараз займаються консолідацією ринку", - цитує експерта Новое время.

Стабілізація стабілізацією, але вірять в неї поки виключно місцеві бізнесмени, іноземці на український ринок особливо не поспішають. Свідчення тому - співвідношення капітальних і зовнішніх інвестицій в 2017 році: перші склали $16 млрд, другі - близько $2 млрд, відзначає журнал.

Зовнішні інвестори підтягнуться, вважають експерти. "Зараз іноземці активно включаються в процес, вивчають матеріали для інвесторів, приїжджають на зустрічі з власниками та огляди активів", - запевняє Остапенко з EY.

Як повідомляв УНІАН, у ЄС заявили, що Україні необхідно прискорити приватизацію держпідприємств.