этот материал доступен на русском

У Польщі почали слідство щодо «зневажливих» заяв голови Українського товариства

16:35, 16 серпня 2018
Політика
1349 0
У Польщі перевіряють заяви голови Українського товариства / Фото УНІАН

Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства Польщі відкрила слідство у справі щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича на пам’ятних заходах у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих у 1944 році.

Як повідомляє «Польське радіо», за словами заступниці окружного прокурора в Замості Еви Кузьніцької, мова йде про статтю Кримінального кодексу, що стосується публічної зневаги до польського народу або Республіки Польща. Порушнику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Читайте такожУ Варшаві опозиційний політик назвала українців «п’ятою колоною» у Польщі

Зазначається, що офіційних звинувачень Григорію Купріяновичу наразі не висунуто. Прокуратура буде вивчати, зокрема, відеоролик з виступом голови Українського товариства та з’ясовувати обставини його висловлювань.

«Це вимагає проведення процесуальних дій, тому було розпочато розслідування, щоб ми могли це з’ясувати», - додала Кузьніцька.

Як повідомляється, до прокуратури звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу зрівняв події у Сагрині в 1944 році з подіями на Волині в 1943 році.

За словами Чарнека, Купріянович «зрівняв 130 тисяч жертв (поляків) геноциду (начебто вчиненого українськими націоналістами – ред.) з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року», що «може бути злочином».

З точки зору польського воєводи, Купріянович своїми висловлюваннями міг зневажити польський народ.

На переконання Чарнека, організація пам’ятних заходів у Сагрині в той самий день, коли відзначались 75 роковини так званої «кривавої неділі» на Волині, була «однією великою провокацією».

У свою чергу, Григорій Купріянович у заяві, надісланій ЗМІ, написав, що дії воєводи «можуть тільки призвести до погіршення польсько-українських відносин, і передусім вони є спробою залякування української громади в регіоні та перешкоджанням представлення національною меншою власного погляду на історію».

На його думку, польсько-український діалог буде важчим, оскільки «рішення люблінського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових залів».

Купріянович вважає «скандальною та неприпустимою» реакцію Чарнека. На його погляд, позиція воєводи означає, що «від влади йде послання, що українець – це „націоналіст”, що навіть участь у жалобних заходах за вбитими співвітчизниками може бути приводом для зарахування до «українських націоналістів».

Голова Українського товариства повідомив, що звернеться до польського прем’єра Матеуша Моравєцього із питанням, чи виражають слова люблінського воєводи «офіційну позицію уряду» і чи є дії Чарнека «виразом реалізації політики Республіки Польщі щодо української меншини».

Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам'яті, яким, зокрема, встановлено заборону на пропаганду в країні ідеології українських націоналістів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter