Статті :

Робота українського бізнесу під час війни є особливо важливим джерелом наповнення держбюджету та створення робочих місць.  Як вітчизняні підприємці відновлюють свою роботу та які є можливості для початку власної справи навіть у такий складний час – вивчав УНІАН.

В Україні третій місяць триває активна фаза війни проти російських окупантів, які досі безжально обстрілюють ракетами всю територію країни. Проте українці вже щосили думають над тим, як відновити звільнені від російської нечисті міста. УНІАН досліджував, як різні міста Європи відбудовувалися навіть після повного руйнування.

Полковник Микола Стожок, який керував найнебезпечнішою ділянкою робіт при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – безпосередньо на 4-му енергоблоці, в 36-ту річницю катастрофи поділився з УНІАН спогадами, розповів, як проходила деактивація об'єктів станції, поділився враженнями від роботи з Валерієм Легасовим і багатьма іншими людьми, які вчинили героїчний подвиг, рятуючи світ (рос.)

Сумський міський голова Олександр Лисенко в інтерв’ю УНІАН розповів, як місто жило в російській облозі й долало виклики воєнного часу, про нові підходи у формуванні резервів харчів, транспортне сполучення з іншими містами, отримання ордена "За мужність" та звільнення з посад чиновників від ОПЗЖ.

Безжальна війна рано чи пізно закінчиться, і настане час відновлення національної економіки. УНІАН спробував з'ясувати, як влада планує відроджувати нашу багатостраждальну стану та розвивати національний бізнес (рос.).

Настоятель кафедрального храму Святої Катерини (ПЦУ) у Чернігові священник Роман (Кіник) в інтерв’ю УНІАН розповів про допомогу чернігівцям під час облоги міста, своє бачення процесу переходу храмів від МП до ПЦУ та як напророчив повномасштабну війну з Росією.

Весь березень Миколаїв мужньо відбивав атаки російської армії, яка безрезультатно намагалася взяти це південне українське місто. У квітні росіяни відступили, але постійно обстрілюють житлові райони міста. УНІАН поспілкувався з місцевою мешканкою Ганною Шарій і розпитав, як миколаївці сприйняли новину про початок великої війни і чим живе місто зараз (рос).

Через криваву війну Росії проти України західні партнери продовжують введення нових санкцій проти агресора, серед яких транспортна блокада. Яким буде цей паркан навколо дикої орди та як закрити в ньому усі шпаринки?

Керівник центру військово-політичних досліджень Олександр Мусієнко в інтерв’ю УНІАН розповів, як наступ росіян на Донбасі "розчарував" очікування експертів, як Україна налякала ворога знищенням флагмана ЧФ РФ "Москва" та вправним використанням своїх ППО, чи здобудемо ми перевагу в небі та чому у РФ неминуче почнуть вичерпуватись запаси зброї.

Херсон з першого дня широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну знаходиться в блокаді. Окупанти не пропускають до міста продукти й медикаменти, викрадають українців з їхніх будинків, а на мітингах вже не соромлячись відкривають вогонь по людях. УНІАН поспілкувався з тими, хто зумів виїхати з міста, ризикуючи життям (рос.).

Обстріли і захоплення російською дикою ордою українських атомних електростанцій стали безпрецедентним викликом безпеки для всіх цивілізованих держав. УНІАН розбирався, чому РФ так зацікавлені в захопленні АЕС, як протидіє Україна, і як війна змінить вітчизняну атомну енергетику (рос.)

Із початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України роздрібна торгівля постала перед серйозними викликами. Частина виробництв зупинилися і по ряду категорій товарів відчувався дефіцит, логістичні ланцюги були порушені, персонал працював non stop. УНІАН розібрався, як змінилися полиці українських супермаркетів під час війни, та до чого готуватися споживачам.

Без доступу до їжі та води, майже без можливості вийти на свіже повітря, живі поряд з мертвими – у таких нелюдських умовах місяць виживали жителі села Ягідне під Черніговом, коли російські війська наступали на Київ. Про жахи цього пекла УНІАН розповіли ті, кому вдалося пережити російську навалу.

Росія готує новий наступ, а свідки окупації російськими військами міст, містечок та селищ, з яких росіяни відійшли, розповідають про життя в облозі. Попри те, що люди змушені переховуватись у льохах та підвалах і обходитись майже без їжі, вони примудряються допомагати ЗСУ, передаючи координати і точну кількість ворогів своїй армії.

З кожним новим злочином Російської Федерації проти України та її громадян, ясніше проступає справжня мета "денацифікації" українців - геноцид. І одна зі складових знищення нації-викрадення десятків тисяч дітей. Навіть тих українських малюків, у кого є батьки і законні опікуни, в Росії мають намір примусово русифікувати і віддати на "усиновлення" (рос.).

Війна змусила мільйони українців покинути свої домівки, та ризикуючи своїм життям, їхати в невизначеність. УНІАН розбирався, на що можуть розраховувати переселенці при виїзді у безпечні місця та яка для них передбачена фінансова допомога.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії понад чверть населення України були змушені залишити свої домівки. Частина з них виїхала за кордон та більшість — до областей, де безпечніше. Хтось поселився у родичів або друзів, хтось встиг орендувати житло, але багато мешкають у тимчасових прихистках. Переселенці розповіли УНІАН, як виїжджали зі своїх домівок та вижили під обстрілами росіян.

Чернігів понад місяць перебував в облозі російських військ, у передмісті обласного центру точилися жорстокі бої, будинки й об’єкти інфраструктури там майже повністю зруйновані. Що відбувається у місті та на околицях після відступу рашистів, дізнавався УНІАН.

Ректор Луганського медичного університету Сергій Смірнов в інтерв’ю УНІАН розповів, як виш за останні вісім років спочатку переїхав з Луганська до Рубіжного, а тепер з Рубіжного до Рівного, про брак викладачів, розміщення перших студентів на новому місці та загалом адаптацію на заході України.

Партнер фонду "Схід SOS" Дмитро Мішенін розповів УНІАН про те, як відбувається евакуація мирних жителів з "гарячих точок" Донбасу і наскільки часто волонтери стають жертвами, потрапляючи під обстріли рашистів (рос.).