З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Туреччина займає більш нейтральну позицію і не прагне приєднуватися до санкцій.
Про це в інтерв'ю Радіо НВ заявив посол України в Туреччині Василь Боднар.
"Насправді, вони вважають, що сидять на своєму стільці. А свій стілець означає неприєднання до будь-яких чужих санкцій", - зазначив посол.
Боднар підкреслив, що приєднується Туреччина принципово тільки до санкцій, введених ООН.
"Приєднується Туреччина принципово тільки до санкцій, введених ООН - ця санкційна політика підтримується. На жаль, у нас така ситуація з 2014 року. Ми постійно в діалозі з турецькою стороною, але її позиція навіть відтоді, коли були введені перші санкції, не змінилася", - заявив посол.
Він також підкреслив, що дана санкційна позиція не означає, що Туреччина не підтримує Україну.
"Це не означає, що Туреччина не підтримує Україну. Напроти. У нас досить серйозний прошарок допомоги, отриманий з Туреччини. У нас є серйозна політична підтримка - зусилля Туреччини по медіації, по допомозі в діалозі з країною-агресором. Звичайно, це, з нашої точки зору, викликає певну стурбованість, і ми кожного разу у відвертому діалозі з ними про це говоримо", - підкреслив посол.
Дипломат також зазначив, що неприєднання до санкцій не означає, що хтось може використовувати Туреччину для обходу цих санкцій.
"Є певний трек, який нас не влаштовує, про який ми говоримо, що це неправильний напрямок. Але з іншого боку, ми розуміємо їхні інтереси. Є паралельний трек - українсько-турецькі відносини, що мають свої особливості, свій характер. Ми не можемо ними жертвувати тільки для того, щоб битися з російсько-турецьким треком. Тобто для нас важливіше мати корисні та вигідні взаємини (починаючи від торгівлі, закінчуючи перебуванням людей тут, гуманітарною допомогою і деякими іншими речами), ніж те, щоб просто пересваритися через їхню політику, яка така і яку ми розуміємо", - зазначив посол.
Шостий пакет санкцій проти РФ: що відомо
4 травня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен представила шостий пакет санкцій ЄС проти РФ, що включає нафтове ембарго і відключення "Сбербанку" від SWIFT.
Проти введення заборони на постачання російської нафти виступає Угорщина.
29 травня Bloomberg з посиланням на джерела передавати, що Єврокомісія пропонує країнам ЄС відмовитися від імпорту російської нафти морськими шляхами, разом з тим відстрочивши обмеження на її імпорт з ключового трубопроводу "Дружба".
Згодом у Європейському Союзі домовилися про часткове ембарго на російську нафту.
Угода про заборону експорту російської нафти в ЄС стосується понад 2/3 імпорту нафти з Росії, скорочуючи значне джерело фінансування її військової машини.
Крім того, новий пакет європейських санкцій включає відключення російського "Сбербанку" від міжнародної міжбанківської системи SWIFT, блокування трансляції ще трьох державних мовників Росії в ЄС, а також накладення санкцій на осіб, відповідальних за військові злочини в Україні.
1 червня 2022 року президент Франції Еммануель Макрон заявив про те, що до кінця 2022 року Європейський союз на 92% скоротить імпорт російської нафти. Макрон зазначив, що не виключає також і ембарго на поставки в ЄС газу з Росії.
2 червня економічний аналітик Михайло Крутіхін заявив про те, що в Росії заговорили про закриття нафтопереробних підприємств. В цей же день президент США Джо Байден заявив, що США і ЄС обговорюють можливість закупівель російської нафти за ціною, нижчою за ринкову.
3 червня ЄС остаточно затвердив шостий пакет санкцій проти Росії. Під санкції потрапив засновник "Яндекса" Аркадій Волож. Акції компанії моментально обрушилися, на тлі чого Волож вирішив залишити свій пост.
