Рівень задоволеності життям в українців зберігається на помірному рівні (5,4 бала за 10-бальною шкалою). Про такі дані другої хвилі пілотного дослідження добробуту українців під час війни інформує Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
Зазначається, що за пів року цей показник демонструє поступове зростання.
"Найвищі оцінки фіксуються серед жителів сільській місцевості та жителів Заходу, тоді як найнижчі – серед внутрішньо переміщених осіб та жителів обласних центрів", - наголошують в КМІС.
При цьому українці загалом оцінюють своє почуття щастя на середньому рівні (5,6 балів з 10). За даними соціологів, цей показник є незмінним за останні півроку. Найвищі оцінки фіксуються серед людей до 45 років, найнижчі – серед людей старше 60 років.
В КМІС наголошують, що рівень тривожності зростає: майже кожен другий українець відчуває її на високому рівні. Найбільше тривоги – у людей віком понад 60 та у жителів Сходу, а найменше тривоги демонструє молодь у віці 18-29 років.
Водночас, відчуття сенсу в житті – ключовий психологічний ресурс, який підтримує внутрішню стійкість і здатність адаптуватися до війни, зберігається на найвищому рівні (7,1 бала з 10) відносно всіх інших показників. Найвищі показники спостерігаються у людей, які живуть в містах, що не є обласними центрами та у людей віком 30-44 роки. Жителі Сходу та внутрішньо переміщені особи мають нижчий рівень відчуття сенсів у житті, проте цей показник все одно залишається вище середнього значення.
За даними КМІС, жінки демонструють вищий рівень відчуття сенсу у житті і щастя, а чоловіки – зростання рівня тривожності. Ці відмінності вказують на різні емоційні реакції на тривалі соціальні виклики. Зокрема, відчуття сенсу в житті – в жінок зберігається на рівні 7.2, а в чоловіків- 7, а щастя – відповідно 5.7 і 5.5, рівень тривожності – 5.8 і 4.9.
Попри поступове зростання задоволеності життям, старші люди, яким за 60 років, демонструють нижчий рівень щастя та вищу тривожність, порівняно з молоддю. Натомість молодь є більш емоційно динамічною — відчуває як вищий рівень щастя, так і сильні коливання тривожності.
Схід залишається найбільш уразливим, і це відображає вплив тривалих бойових дій і безпекової нестабільності. Тоді як Захід демонструє найгіршу емоційну динаміку, що, на думку авторів, може бути наслідком збільшення кількості повітряних тривог та обстрілів в регіоні у другому півріччі 2024 року.
"Попри стрес, тривожність і втрати, українці зберігають високе відчуття сенсу в житті — цей показник залишається стабільно високим і навіть демонструє потенціал до зростання в умовах затяжної кризи. Натомість інші індикатори добробуту — задоволеність життям, щастя, тривожність — залишаються на помірному рівні, що відповідає надзвичайним умовам, у яких живе країна. Відчуття сенсу — це не лише психологічна опора, а й потужний ресурс дії та адаптації, що підтримує емоційну стійкість людей і зміцнює суспільну згуртованість",- вважає партнерка Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка дослідження Олена Літвінова,.
Довідка
Дослідження реалізовано Агенцією з розробки імпакт стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за сприяння спільноти Social Value Ukraine, яка представляє в Україні міжнародну мережу Social Value International. Опитування проводилося в грудні 2024 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) та охопило 1000 респондентів з підконтрольних уряду України територій.
Більше новин про опитування
Як повідомляв УНІАН, глобальні дослідження свідчать, що рівень емоційного виснаження, тривожності та невдоволення життям досяг піку. І хоча депресивні настрої можуть проявлятися по-різному, одна з найнепомітніших ознак — це зміна способу спілкування. Особливо — в онлайн-листуванні.
Портал YourTango назвав 11 фраз, які найчастіше з’являються в текстах людей, що глибоко нещасні : "Я просто втомився/втомилася", "Мені байдуже", "Ти б не зрозумів", "Все виснажує мою енергію", "Вибач, я не бачив цього повідомлення", "Дякую, що терпиш мене", "Вибач, що я такий надокучливий", "Вибач, я спав", "Я це пропущу", "Я сьогодні так погано виглядаю", "Вибач, якщо це було забагато".
Психологи наголошують, що не всі ці фрази означають депресію, але якщо ви помічаєте регулярність або декілька одночасно — варто звернути увагу або запропонувати підтримку.
