Наразі встановлено понад 21,5 тисяч правоохоронців та прокурорів та майже півтисячі суддів, які залишилися працювати на території окупованого Криму.
Про це у коментарі УНІАН розповів керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний.
За його словами, наразі прокуратура автономії встановила 20 тис. 111 осіб, які після окупації півострова продовжили працювати в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної адміністрації, 1 тис. 390 осіб, які продовжили працювати в органах прокуратури, 473 – у судах, а також 99 депутатів Верховної Ради АР Крим та 58 депутатів Севастопольської міської ради АР Крим VI скликання.
"Для того, щоб ідентифікувати цих осіб, було проведено колосальну роботу, оскільки досліджувався та перевірявся великий масив інформації. До того ж більша частина документів знаходилася на окупованій території півострова Крим. І на самому початку у нас навіть не було з чим працювати, вся документація залишилася на окупованій території", - розповів Поночовний.
Читайте також"Укрзалізниця" потрапила в новий скандал: у Києві помітили карту з "російським" Кримом (фото)Очільник прокуратури пояснив, що роботу з виявлення таких людей почали з того, що встановлювали їх ідентифікаційні податкові номери, за якими нараховувалася зарплата, потім через фіскальні органи ідентифікували таких осіб та з'ясовували, хто перевівся в правоохоронні органи України, а хто залишився працювати в окупованому Криму.
"Однак не кожен, хто залишився працювати в Криму після окупації – це державний зрадник. У кожному конкретному випадку має надаватися відповідна правова оцінка вчиненим діям особи", - уточнив він.
За словами Поночовного, наразі за фактом вчинення державної зради прокуратура автономії повідомила про підозри 691 особі, скерувала до суду 157 обвинувальних актів, з яких винесено вироків по двох.
"Більшість підозрюваних у вчиненні державної зради переховуються від слідства та суду на непідконтрольних Україні територіях або в Російській Федерації, і саме застосування механізму заочного засудження дозволяє нам притягнути до відповідальності осіб, винних у вчиненні ряду злочинів у Криму", - додав керівник прокуратури Криму.
Однак, як відомо, з початку роботи Державного бюро розслідувань, наприкінці 2018 року процес проведення спеціального досудового та заочного засудження у "кримських справах" став "на паузу".
"І лише в травні цього року набув чинності закон "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування". Закон "про заочне засудження" нарешті розблокував ці процедури, що дозволяє нам повністю забезпечити реалізацію принципу невідворотності покарання за злочини, вчинені державою-окупантом та окупаційною адміністрацією на території українського півострова", - підсумував Поночовний.
Окупація Криму: відповідальність за державну зраду
11 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким запроваджується можливість заочного кримінального переслідування осіб, які перебувають в Російській Федерації або на тимчасово окупованих територіях України.
Раніше генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що в Офісі генпрокурора завдяки ухваленню цього закону до кінця року планують завершити основні "справи Майдану".
Вона пояснила, що закон також дозволить антикорупційним органам притягувати до відповідальності винних топ-корупціонерів часів президентства Віктора Януковича, дасть можливість пришвидшити розгляд кримінальних справ про події в Іловайську та Дебальцевому, стосовно ватажків "ЛНР/ДНР", а також щодо катувань у в'язниці "Ізоляція" в окупованому Донецьку.
Своєю чергою, у прокуратурі АР Крим та міста Севастополя наголосили, що цей закон розблоковує процес заочного слідства та заочного засудження у багатьох "кримських справах".
