Серед опитаних українців немає вираженого ставлення до закону про мобілізацію. Про це йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 26 травня – 1 червня.
"Серед українців немає вираженого ставлення до Закону про мобілізацію, що, вочевидь, є наслідком розуміння, що країна потребує вдосконалення процедур рекрутингу, власних страхів та стурбованостей, а також того, що сам Закон охоплює різні сфери", – зазначають соціологи.
Так, респондентів просили висловити згоду чи незгоду з твердженням "Я підтримую новий закон про мобілізацію". 34% погодилися (скоріше або повністю) з таким твердженням. Водночас 20% респондентівскоріше не погодилися, а 32% зовсім не погодилися (і ще 14% не відповіли на запитання).
"Варто підкреслити, що незгода з твердженням не є тотожною тому, що люди виступають проти (і тим більше не є свідченням ставлення до потреби самої мобілізації чи потреби давати відсіч ворогу). Безумовно, частина з тих, хто не згоден, є саме противниками. Водночас ще частина може не погоджуватися лише з окремими складовими закону або мати стримане, нейтральне ставлення", – йдеться у результатах опитування.
Автори дослідження також провели регресійний аналіз з використанням моделі, що прогнозує негативне ставлення до мобілізації на основі кількох незалежних змінних.
Пояснення до графіку:
Вік: З кожним наступним роком віку негативне ставлення до мобілізації зменшується в середньому на 0,6 відсоткового пункту за умови, що всі інші змінні залишаються незмінними. Цей ефект є статистично значущим.
Стать: Приналежність до жіночої статі асоціюється зі збільшенням ймовірності негативного ставлення до мобілізації в середньому на 9 відсоткових пунктів порівняно з чоловіками, за умови, що інші змінні залишаються незмінними. Цей ефект є статистично значущим.
Схід: Проживання на Сході України має невеликий, незначущий негативний зв'язок з негативним ставленням до мобілізації.
Захід: Проживання на Заході України асоціюється з підвищенням на 6 відсоткових пунктів ймовірності виступати проти мобілізації, хоча цей результат не є значущим.
Південь: Проживання на Півдні України має невеликий, незначущий позитивний зв'язок з негативним ставленгям до мобілізації.
Освіта: Вищий рівень освіти асоціюється з невеликим, незначущим зменшенням негативного ставлення до мобілізації.
Матеріальне становище сім'ї: Покращення матеріального становища сім'ї асоціюється з невеликим, несуттєвим зменшенням негативного ставлення до мобілізації.
Національність: Ідентифікація себе як українця має невеликий, незначущий позитивний зв'язок з негативним ставленням до мобілізації.
Мова опитування: Відповідаючи на запитання опитування українською мовою (мовна практика згідно з Онуч та Хейл 2018), респонденти на 12 відсоткових пунктів знижують ймовірність протидії мобілізації, що є статистично значущим.
Ніяких компромісів: Переконання, що в майбутніх переговорах не слід йти на жодні компроміси, асоціюється зі статистично значущим зниженням на 19 відсоткових пунктів ймовірності протидії мобілізації. Українці, які більш жорстко дотримуються безкомпромісної позиції, менш схильні виступати проти мобілізації.
Схвалення Зеленського: Схвалення президента Зеленського асоціюється зі зниженням на 24 відсоткових пункти ймовірності виступати проти мобілізації, що є статистично значущим. Таким чином, ті, хто високо схвалюють Зеленського, також схвалюють мобілізацію. Як бачимо, ці два фактори не лише сильно корелюють, але й є потенційно ендогенними.
*** Опитування КМІС було проведене в рамках проекту "MOBILISE", який має на меті зрозуміти детермінанти "мобілізації" (у ширшому розумінні політичної мобілізації суспільства / громадян, а не лише військового призову) вдома та за кордоном за допомогою багатохвильового, національно репрезентативного панельного дослідження.
У травні 2024 року запитання були додані до регулярного "Омнібусу" КМІС: опитування було проведене протягом 26 травня – 1 червня, методом телефонних інтерв’ю були опитані 2 тис. 11 дорослих жителів підконтрольних уряду України територій.
Мобілізація в Україні
Як повідомляв УНІАН, 18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію. Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зауважив, що мобілізаційний потенціал в Україні становить щонайменше 5-6 млн чоловіків, проте від Збройних сил України наразі немає запиту на таку кількість.
Депутат також зазначив, що запропонована ідея щодо економічного бронювання стосуватиметься всіх підприємств. Утім, деякі формальності можуть завадити економічному бронюванню, - наявність у підприємства заборгованості за зборами та податками.
