Науковці на борту дослідницького судна біля узбережжя центральної Каліфорнії зафіксували хвилястого альбатроса, який подолав майже 5 тис. км – це лише другий задокументований випадок появи цього виду на північ від Центральної Америки, пише The Washington Times.
Птах більшу частину життя проводить у повітрі над океаном. Цей вид зазвичай гніздиться на Галапагоських островах – приблизно на 4 800 кілометрів південніше того місця, де його побачили вчені. Дослідники намагаються зрозуміти, як і чому птах опинився так далеко на півночі.
Науковці називають таких птахів "блукаючими". Цю особину помітили за 37 кілометрів від узбережжя, поблизу мису Пойнт-П’єдрас-Бланкас – приблизно посередині між Сан-Франциско та Лос-Анджелесом.
Дорослий птах "не виглядає таким, що поспішає повертатися на південь", розповіла морська орнітологиня Теммі Рассел. Во зазначила, що, ймовірно, того ж самого птаха бачили ще в жовтні біля північного узбережжя Каліфорнії.
"Я досі не можу повірити в те, що побачила. Я все ще в шоці", – написала Рассел у Facebook. За її словами, майже неможливо встановити, чому птах опинився так далеко від дому. Його могло віднести на північ штормом. Або ж деякі птахи просто мають "схильність до мандрів" і залітають значно далі за інших.
"Ймовірно, він не розмножувався минулого сезону, адже дорослі відкладають яйця навесні, а пташенята залишають гнізда до січня. Можливо, у свій "вільний рік" він вирушив у мандри, а згодом повернеться на Галапагоси, щоб знову з’єднатися зі своєю парою в наступному сезоні… Хто знає, як довго він тут пробуде і чи повернеться взагалі. Саме тому такі спостереження є особливими", - пояснила науковиця.
Керівник проєкту eBird у Лабораторії орнітології Корнелльського університету Маршалл Іліфф зазначив, що морські птахи, зокрема альбатроси, здатні долати величезні відстані у пошуках їжі.
"Окремі особини час від часу з’являються дуже далеко від дому – навіть в іншій півкулі або, у виняткових випадках, в іншому океані. Нестача їжі може змусити птаха мандрувати, але поява однієї особини також може бути випадковістю. Наразі немає жодних доказів, що це щось більше, ніж поодинокий збіг обставин", – пояснив Іліфф.
Міжнародний союз охорони природи називає цього птаха – найбільшого на Галапагосах – видом, що перебуває під критичною загрозою зникнення. За даними Американського товариства охорони птахів, його ареал обмежується тропіками. Альбатроси гніздяться на лавових полях серед розкиданих валунів і рідкої рослинності.
Тривалість життя цих птахів може сягати десятків років. Харчуються вони переважно рибою, кальмарами та ракоподібними.
Рассел додала, що якби в Каліфорнії почали регулярно фіксувати кілька таких птахів, це могло б свідчити про вплив екологічних чинників, які змушують їх просуватися на північ. Раніше вона писала про п’ять видів олуш, які нині стали звичними біля узбережжя Каліфорнії через потепління океану та морські теплові хвилі.
Що ж до цього одинокого альбатроса, то, за словами Рассел, "якщо це ознака поступового зміщення ареалу виду на північ, тепер у нас є базові дані про момент, коли ми вперше його зафіксували".
Як ворони можуть планувати майбутнє
Нагадаємо, біолог з Ратгерського університету Скотт Треверс розповів, що ворони можуть планувати майбутні події, прямо як люди. Встановлено, що ці птахи здатні передбачати події, які знаходяться поза їх полем зору і розділені декількома годинами. Під час експерименту ворони були навчені використовувати кам'яний інструмент для розгадування головоломки, яка видавала улюблену їжу в якості нагороди. Через час, від 15 хвилин до 17 годин, птахам давали на вибір кілька предметів, тільки один з яких був потрібним інструментом. Майже всі птахи вибрали "правильний" інструмент.
