Слабка ефективність Ради Безпеки ООН не дозволяє утворити миротворчу Місію ООН на Донбасі.

Один голос Москви проти решти членів Ради Безпеки – і уся функція ООН зводиться лише до висловлювання "стурбованості".

Санкції - річ довгограюча, а люди гинуть тут і зараз

Я два роки спостерігав за тим, як Україна намагається пробити бетонну стіну міжнародної дипломатії у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Безперечно, певні успіхи є – у світі чітко знають, що Крим відняли незаконно, а на Сході України воюють проросійські бойовики, котрих напряму - і зброєю і людьми, підтримує російська регулярна армія.

Звісно, у введенні санкцій проти Росії, чималу роль зіграла ООН. Але санкції - річ довгограюча. А люди гинуть тут і зараз.

Миротворчої операції ООН на Донбасі не буде – це вже остаточно ясно, хоча ще півроку тому, українське МЗС ще плекало на це надію. І взагалі, з миротворчими операціями в ООН не все гаразд. Це з’ясувалось на останньому засіданні Ради Безпеки, на якому обговорили проблеми миротворчого контингенту у світі. Це було найдовше засідання за останні роки – Радбез працював майже дванадцять годин – і Послам було про що поговорити. І вкотре Представника Росії Віталія Чуркіна зловив на брехні Посол України в ООН, Володимир Єльченко. Але до цього, зрештою, усі вже звикли. Під час засідання виявились набагато важливіші моменти:

"ООН сповнено рішучості працювати колективно, аби підтримати держави усього світу у справі захисту їхніх громадян, а також для того, аби переконати сторони конфлікту виконувати свої обов’язки. Але навіть найефективніша миротворча місія не зможе захистити кожну цивільну особу" — заявив на Радбезі Генеральний секретар ООН Бан Кі Мун.

Головні негаразди "блакитних касок" – повільна комунікація всередині контингенту, обмежені повноваження, і слабка ефективність самої Ради Безпеки.

Бездіяльність Радбезу ООН під час геноциду в Руанді, а також неефективність миротворчого контингенту під час етнічних чисток у колишній Югославії у середині дев’яностих, примусили ООН кардинально змінити підхід до миротворчих операцій. Було проведено велику роботу, але незважаючи на окремі успішні місії у Африці і на Близькому Сході, нерішучість та безініціативність командування й досі залишаються однією з головних проблем.

Серед інших труднощів - протидія приймаючої сторони, погана координація всередині контингенту, а також дисципліна серед самих миротворців, і яскраве підтвердження тому - сексуальні скандали у Судані, Либерії та Конго.

Наразі тільки один голос Москви гальмує усі мирні ініціативи ООН

Але не все так погано - на фоні бездіяльності Радбезу, багато країн учасниць ООН виступають за франко-мексиканську ініціативу відміни права на вето у Раді Безпеки, якщо йдеться про масові жертви у зоні конфлікту. Тоді Радбез зможе ухвалювати рішення простою більшістю голосів. За такіх умов – розгортання "блакитних касок" на Донбасі, питання у принципі, вирішене.

Але до втілення цієї ініціативи – мине ще багато часу.

Наразі у Євросоюзі обговорюється утворення озброєної поліцейської місії на Донбасі. Але зважаючи на неоднозначну репутацію спостерігачів від ОБСЄ, а також інертність МЗС у просуванні цього питання, ця перспектива також зависла у повітрі.

І наостанок. Дійсно, це факт, що наразі тільки один голос Москви гальмує усі мирні ініціативи ООН. Але не все так погано: під тиском ООН звільнили Надію Савченко, світ не визнав і ніколи не визнає незаконну анексію Криму, а Кремлю так і не вдалось переконати Радбез у тому, що він непричетний до війни на Донбасі.

Тому, якщо згадати слова Бан Кі Муна, що "ООН не в змозі захистити усіх" – Україні і українцям доведеться розраховувати виключно на свої сили.

Андрій Васильєв