гпу генпрокуратура прокуратура / УНИАН

Про це йдеться у переданій УНІАН заяві Генеральної прокуратури України.

«Публічні заяви, які лунають з боку окремих керівників правоохоронних органів, таких як САП і НАБУ, щодо неналежного органу розслідування кримінального провадження відносно заступника міністра охорони здоров’я України, недопустимості зібраних під час його здійснення доказів, незаконності внесення прокуратурою міста Києва відомостей до ЄРДР по цьому провадженню, не збігається з приписами чинного на сьогодні Кримінального процесуального кодексу України.

Подібні заяви не допомагають правоохоронним органам виступити єдиним фронтом боротьби проти злочинності, а слугують скоріше підказкою для адвокатів підозрюваних», - зазначають у Генпрокуратурі.

Відео дня

При цьому у відомстві підкреслили, що визначений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок початку досудового розслідування (ст. 214 КПК України) є єдиним для всіх органів досудового розслідування, незалежно від їх статусу та визначеної підслідності і не підлягає довільному трактуванню.

Відповідно до цього порядку, відмова слідчого, прокурора у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в ЄРДР з будь-яких міркувань (інша підслідність, не так написана, не туди і не тим подана і т.п.) не допускається. КПК України зобов'язує слідчого, прокурора внести відомості про злочин невідкладно, але не пізніше 24 годин (ч. 1 ст. 214 КПК України). Після внесення відомостей до ЄРДР слідчого прямо зобов'язано розпочати досудове розслідування та невідкладно у письмовій формі повідомити про початок керівника органу прокуратури (ч. 6 ст. 214 КПК України).

Читайте такожКонцепцію реформування охорони здоров'я обіцяють до 15 липня

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР вносилися прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).

У Генпрокуратурі підкреслили, що будь-які дії з «перенаправленням» заяв до НАБУ, пропонування їх подання до цього органу безпосередньо та інші дії такого порядку, вважатимуться прямим порушенням вимог КПК України та тягнутимуть за собою відповідальність. Наразі такі дії є предметом оскарження до суду.

Читайте такожУ МОЗ заявляють про відсутність прямого впливу хабарника Василишина на Олександрівську лікарню

Крім того, як наголосили у ГПУ, несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій, не виключено, призводитиме до беззворотньої втрати важливих доказів, а відтак – неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства - швидкого, повного та неупередженого розслідування.

«Визначена у ч. 5 ст. 216 КПК України підслідність НАБУ вимагає встановлення не лише наявності формальних ознак окремого складу злочину, а передусім встановлення «належності» суб’єкта їх вчинення (або відносно якого вчинено) до так званої категорії «спеціального» або відповідність розміру предмета злочину або завданої ним шкоди сумі, що у 500 і більше разів перевищує мінімальну заробітну плату або перевищення 50% державної або комунальної власності у статутному капіталі підприємства).

Встановлення вказаних обставин, як правило, потребує проведення низки комплексних заходів (експертиз, підтвердження суб’єкта вчинення, його статусу на момент вчинення злочину тощо)» - зазначили у ГПУ.

При цьому у відомстві підкреслили, що само по собі проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій слідчими у провадженнях про злочини, підслідні НАБУ, жодним чином не свідчить про їх недопустимість, якщо ці дії проводилися у порядку, передбаченому КПК України. Питання «підслідності», якщо один орган вважає, що це саме його компетенція, достатньою мірою унормоване через інститут вирішення спорів про підслідність.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні генеральний прокурор Юрій Луценка і голова СБУ Василь Грицака провели брифінг, на якому заявили про затримання заступника міністра охорони здоров’я Василишина, який вимагав побори з лікарів за можливість робити операції у столичній Олександрівській лікарні.

Луценко заявив, що Василишин отримував від 50 до 100 тис. грн поборів лише з урологічного центру Олександрівської лікарні. Під час обшуків у зловмисників було вилучено понад 50 тис. дол., 320 тис. грн та 2,5 тис. євро.

Проти заступника міністра та його спільника відкрито провадження за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Пізніше НАБУ і САП оприлюднили спільну заяву, у якій стверджували, посилаючись на норми КПУ, що провадження проти заступника глави МОЗ мало б перебувати у їхній підслідності.