"Кремль продовжує свою цинічну і брудну гру в некласичну війну. І не треба розслаблятися - ми ще не в апогеї. В цих умовах не слід очікувати, що Кремль зупиниться, поки ми не навчимося системно перегравати, діючи не класично і асиметрично", - заявив адмірал Ігор Кабаненко на своїй сторінці у Фейсбуці в суботу ввечері.
"У цій діяльності укомплектовані добровольцями частини територіальної оборони - те, що доктор прописав. Крім цього, наші керівники сектору безпеки держави повинні навчитися робити упор на «завдання, які необхідно виконати» , замість «скільки бригад (підрозділів, батальйонів, полків) у нас є». Це питання менталітету і вміння перегравати суперника не числом, а вмінням", - цитує Кабаненко "Сегодня".
Кабаненко вважає, що воля і відповідальність лідера принципово важливі. "Мова про те, що читається між рядків у багатьох останніх повідомленнях ЗМІ. У цьому контексті слід звернути увагу на деякі положення Закону України «Про Збройні Сили України» , де в статті 1-1 визначено, що з'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України в мирний час (де-юре, у нас немає надзвичайного або воєнного часу) мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку для (1) самозахисту в разі застосування зброї проти них або загрози такого застосування, (2) забезпечення виконання покладених на Збройні Сили України завдань щодо відсічі можливої збройної агресії проти України; (3) забезпечення виконання завдань під час проведення антитерористичної операції. Тобто, навіть при загрозі застосування зброї проти Збройних Сил України, а також в умовах відсутності агресії та її кваліфікації Генштабом як можливої агресії законодавча база дозволяє керівнику Генштабу прийняти рішення про застосування зброї", - пояснює експерт.
Також Кабаненко провів аналогію з Хорватією. "Досвід хорватів може бути цінним (щоб дати можливість цивільному населенню в зоні бойового зіткнення прийняти рішення: адреналін або життя, і відокремити його від диверсантів і терористів). Слід також вивчити уроки ізраїльських, туніських і афганських подій. Головне, що підхід «покатайся і поклацай зброєю на очах супротивника» - не працює. Тому, в своїй основі це питання волі, відповідальності і рішучості військового керівництва - або ти приймаєш грамотне рішення і випереджаєш противника, досягаєш необхідного результату (по-іншому це називається - гарно виконуєш завдання), або програєш з усіма негативними наслідками. Третього не дано.", - уклав військовий.
