Європа все частіше стикається зі спекою, настільки сильною, що людський організм не може з нею впоратися. Про це заявила Служба моніторингу клімату ЄС Copernicus і Всесвітня метеорологічна організація.
У доповіді про клімат вчені відзначили екстремальні умови минулого року, пише Reuters. Йдеться, зокрема, і про липневу спеку. Тоді 41% південної Європи опинилося під впливом екстремального теплового стресу - це найбільша площа Європи в таких умовах за весь час спостережень.
Як повідомляється, екстремальна спека становить особливу небезпеку для здоров'я людей, які працюють на відкритому повітрі, людей похилого віку та людей з уже наявними захворюваннями, такими як серцево-судинні захворювання та діабет.
Наприклад, у липні минулого року в деяких районах Італії було зареєстровано на 7% більше смертей, ніж зазвичай. Загалом, за словами вчених, за останні 20 років смертність від спеки в Європі зросла приблизно на 30%.
Минулий рік став найспекотнішим у світі з початку ведення обліку. А Європа - це континент, на якому температура підвищується найшвидше.
Спека також сприяла екстремальним погодним умовам, зокрема повеням. Пов'язано це з тим, що тепліша атмосфера може утримувати більше вологи, спричиняючи сильніші зливи. Так, від повеней у Словенії торік постраждали 1,5 мільйона осіб.
У Греції сталася найбільша в ЄС лісова пожежа, а Альпійські льодовики втратили 10% свого об'єму, що залишився, протягом 2022 і 2023 років.
"Деякі з подій 2023 року застали наукову спільноту зненацька через їхню інтенсивність, швидкість настання, масштаби та тривалість", - сказав директор Служби зміни клімату Copernicus Карло Буонтемпо.
Аномальна спека у світі
Минулого року сотні учасників Всесвітнього скаутського з'їзду в Південній Кореї потрапили в лікарню через сильну спеку. Наступного дня в лікарню потрапили ще понад дві сотні людей.
Надвисокі температури 2023 року призвели до лісових пожеж у різних країнах, зокрема в Італії, Іспанії, Греції, Туреччині, які традиційно є одними з основних туристичних напрямків.
Експерти кажуть, що кондиціонери не є стійким рішенням. Згідно зі звітом Світового банку, опублікованим 2019 року, на звичайні охолоджувальні пристрої, включно з кондиціонерами та холодильниками, вже припадає до 10 відсотків усіх глобальних викидів парникових газів.
