Сьогодні президент Володимир Зеленський змінив головнокомандувача ЗСУ. Замість Валерія Залужного цю посаду отримав Олександр Сирський – генерал, який за останні два роки прославився не менше, ніж його попередник на посаді.
Ранні роки
Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області тодішньої РРФСР. Однак вже у 15-річному віці він переїхав в Україну, де живе до сьогодні.
Ще за радянських часів Сирський закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. У 1986 році він починав військову карьєру командиром мотострілецького взводу в ще радянській армії.
Служба у ЗСУ
Із розпадом СРСР Сирський залишився в Україні та продовжив військову службу у вже українській армії. З 1993 року він командував мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України в Чугуєві на Харківщині, потім був командиром полку цієї дивізії. З 2000-х років командував 72-ю механізованою бригадою, що дислокувалася у Білій Церкві. Дослужився до звання генерал-майора.
У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ, а в 2005 році — Національну академію оборони України із золотою медаллю. Після цього його почали залучати до роботи Головного командного центру ЗСУ, де він отримав посаду заступника керівника. Там Сирський був залучений до процесів переходу ЗСУ на стандарти країн НАТО.
Служба в АТО/ООС
На початку російського гібридного вторгнення в Україну Сирський був призначений начальником штабу АТО на Донбасі. Зокрема, він був одним з головних командирів українських сил у битві за Дебальцеве взимку 2015 року. Також він був залучений до керування українськими військами у боях за Вуглегірськ, село Рідкодуб та Логвинове.
За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня, а згодом і звання генерал-лейтенанта.
У 2016 році він очолив Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координував дії українських сил на Донбасі. У 2017 році Сирського призначили командувачем всієї Антитерористичної операції (АТО) на Сході України, яку згодом трансформували в Операцію об'єднаних сил (ООС).
У травні-серпні 2019 року Сирський командував Об'єднаним оперативним штабом ЗС України, а з 5 серпня 2019 року його призначили командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. Цю посаду він зберігав за собою до 8 лютого 2024 року.
У серпні 2020 року отримав нове звання – генерал-полковник.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну
З перших днів повномасштабної війни Сирський командував обороною Києва. Під його керівництвом навколо Києва було створено два кільця оборони, він призначав командувачів секторів оборони. Саме за його рішенням було підірвано низку мостів і дамб навколо столиці, що в тих умовах унеможливило російський наступ і проникнення загарбників безпосередньо в Київ.
За успішну оборону столиці та подальше визволення північних районів України 18 березня 2022 року Сирський отримав орден Богдана Хмельницького II ступеня, а 5 квітня 2022 року здобув найвищу державну відзнаку – Героя України.
Після цього був одним із командувачів україньскими силами, які протягом літа спочатку відтиснули росіян від Харкова, а у вересні провели блискавичний контрнаступ на Харківщині, в результаті якого окупаційні сили були відкинуті приблизно на ті рубежі, де бої точаться сьогодні.
У період з осені 2022-го до кінця весни 2023-го Сирський керував обороною міст Соледар і Бахмут. У важких боях українська армія змогла завдати тяжких втрат переважаючим силам загарбників, а так звана "ЧВК Вагнер" була фактично знищена як значуща бойова сила.
З літа 2023 року Олександр Сирський командував українськими військами, що тримають оборону на північно-східній ділянці фронту – перш за все біля Куп’янська.
Сім’я
Олександр Сирський одружений із Тамарою Харченко. Має двох синів – Антона та Олександра.
