Веніславський: Зеленський має право розпустити Конституційний суд / фото УНІАН, Володимир Гонтар

Президент Володимир Зеленський має законодавчі підстави для того, щоб розпустити Конституційний суд України після резонансного рішення КСУ про скасування низки антикорупційних положень українського законодавства.

Про це заявив представник президента в КСУ Федір Веніславський в інтерв'ю Радіо Свобода.

Читайте такожРада не підтримала жодну кандидатуру на посаду судді КСУ

"Якщо трішки абстрагуватися і подивитися всю попередню діяльність Конституційного суду України з питань повноважень президента, є дуже цікава ухвала КСУ від 8 травня 1997 року (номер, якщо не помиляюсь, 8-з). У цій ухвалі Конституційний суд України сказав, що президент має безпосереднє право втручатися в кризові ситуації і діяти відповідно до тих викликів, які виникають у державі й суспільстві для того, щоб забезпечити державний суверенітет, нацбезпеку, громадський порядок і права людини", - зазначив Веніславський.

На його думку, резонансне рішення Конституційного суду щодо скасування низки антикорупційних положень українського законодавства є саме такою кризовою ситуацією, а тому президент Зеленський має право розпустити КСУ, що і запропонував у ініційованому ним законопроекті.

"Це - абсолютно очевидно кризова ситуація. Абсолютно очевидно, що Конституційний суд діяв усупереч інтересам держави і суспільства, чим він фактично закреслив свою власну легітимність. Тому президентські дії були абсолютно адекватні. Вони продемонстрували і для суспільства, і для міжнародних партнерів, що президент є чітким прихильником боротьби з корупцією", - наголосив Веніславський.

Він також додав, що готовий буде підтримати ініційований Володимиром Зеленським законопроект, який, зокрема, передбачає розпуск чинного складу КСУ та визнання його рішення про скасування низки антикорупційних положень українського законодавства "нікчемним".

"Особисто я буду готовий проголосувати, хоча розумію, що до мене як до конституціоналіста будуть запитання, але я розумію, що є деякі ситуації в державі, які потрібно вирішувати політико-правовим шляхом", - пояснив він.

Скандальне рішення КСУ щодо скасування обов'язкового е-декларування: що відомо

  • 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
  • Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів.
  • Конституційний суд своїм рішенням позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.
  • 28 жовтня НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобов’язав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій.
  • Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великого палатою КС у складі 15 суддів.
  • У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
  • Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів". Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
  • 2 листопада у ВР було зареєстровано законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, які були скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України" (№ 4304) є Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема "Європейська солідарність", "Голос" та "Слуга народу".

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram