Прем’єр Микола Азаров визначив компетенції кожного зі своїх заступників та вирішив питання їхньої заміни. Відповідні документи оприлюднені на урядовому порталі.
До компетенції першого віце-прем’єр-міністра України Клюєва Азаров вніс підготовку та виконання Програми діяльності КМУ, виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку; підвищення вітчизняного потенціалу з експорту продукції, що виробляється на підприємствах галузей національної економіки, захисту та підтримки національного товаровиробника; інвестиційно-інноваційної політики в реальному секторі економіки; ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; охорону праці та промислової безпеки; ПЕК та забезпечення енергетичної та ядерної безпеки держави; розвиток енергоринку, електроенергетики, вугільної, газо- та нафтодобувної галузі; енергозбереження, диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв, у тому числі альтернативних. До того ж: промисловість, космічну діяльність, транспорту і зв’язок, розвиток торговельно-економічного співробітництва з країнами СНД, зв’язки з Верховною Радою України – все це без подальших уточнень.
Віце-прем’єр Колесніков займатиметься: екологічною безпекою, використанням та охороною природних ресурсів, регулюванням земельних відносин, розвитком лісового та водного господарства, діяльністю ЗМІ, фізичною культурою і спорту, підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, туризмом та проблемами сім’ї та молоді.
На долю Семиноженка припали: охорона здоров’я, освіта, інтелектуальна власність, культура та реклама, охорона національної культурної спадщини, міжконфесійні і міжнаціональні відносини, соціальна політика, благодійництво та гуманітарна допомога, політика грошових доходів, зайнятості населення, трудової міграції; нагляд за додержанням законодавства про працю, забезпечення захисту суспільної моралі й державна мовна політика.
Сівковичу доведеться розбиратися з питаннями: забезпечення державного суверенітету, обороноздатності та національної безпеки, мобілізації, ресурсного забезпечення військових формувань і правоохоронних органів, функціонування оборонно-промислового комплексу, реалізації надлишкового військового майна, запобігання та протидії корупції, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, правова політика, біженці та міграція, інформаційна безпека.
До компетенції віце-прем’єр-міністра Слаути записали: розвиток агропромислового комплексу; створення інфраструктури продовольчого ринку, забезпечення продовольчої безпеки держави; меліорацію земель.
Віце-прем’єр Тихонов опікуватиметься: розвитком регіонів; адміністративно-територіальною реформою, реформуванням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на місцевому та регіональному рівні; містобудуванням, архітектурою та будівництвом, реформою ЖКГ та “збереженням традиційного характеру середовища історичних ареалів населених місць”.
На долю віце-прем’єра Тігіпка відписали: економічні реформи, регуляторну політику, формування позитивного інвестиційного іміджу України; управління об’єктами державної власності та приватизації державного майна; статистику та бухгалтерський облік; розвиток підприємництва; демонополізацію та розвиток конкуренції; захист прав споживачів; питання державного матеріального резерву та державних закупівель; регулювання ринків фінансових послуг, цінних паперів та фондового ринку; міжнародної інтеграції, зокрема СОТ, співробітництва з міжнародними організаціями та іноземними державами; координації політики інтеграції України до Європейського Союзу; співробітництва з Радою Європи; залучення і використання зовнішньої та міжнародної технічної допомоги, співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями; взаємодії Кабінету Міністрів України з Національним банком, Ощадбанком, Укрексімбанком та іншими банками, Торгово-промисловою палатою, фондовими та валютними біржами.
Міністру Кабінету Міністрів Толстоухову залишились питання: координації діяльності органів виконавчої влади з питань підготовки для розгляду Кабінетом Міністрів України проектів нормативно-правових актів, інших документів; контролю за виконанням органами виконавчої влади актів законодавства; розвитку державної служби та зміцнення її кадрового потенціалу; проведення адміністративної реформи; моніторингу організаційно-управлінської діяльності керівників місцевих органів виконавчої влади, спрямованої на забезпечення ними соціально-економічного розвитку територій; впровадження технологій електронного урядування та європейських стандартів у діяльність органів виконавчої влади, сприяння вивченню та використанню світового досвіду організації державного управління.
