Таку думку УНІАН висловив російський політолог Станіслав Бєлковський.
«Силовими, законодавчими і пропагандистськими засобами протест було розгромлено і придушено. «Кримнаш» завдав по ньому істотного удару, бо багато противників Путіна, які виходили на Болотну площу, проспект Сахарова, стали значно більш лояльними до президента, однак протест не зник», - сказав Бєлковський.
За його словами, Росія живе «в епоху махрової реакції, коли немає можливості для масових акцій».
«Немає надій, що ці протести можуть вплинути на владу. Вони можуть закінчитися одним - силовим розгромом, тому масових акцій не буде. Тим більше зараз, коли апріорі багато людей настільки змирилися з результатом виборів і фальсифікаціями, що вони нікого не дивують і не є джерелом обурення», - додав він.
Бєлковський наголосив, що Державна дума РФ нового скликання буде повністю підконтрольною Кремлю і буде висловлювати його волю.
«У цьому сенсі виборча кампанія характеризувалася істотною байдужістю з боку виборців до неї, тому що, на відміну від 2011-го, ніхто нічого не чекав і ні на що не сподівався», - сказав він.
Також експерт наголосив, що вибори до Держдуми ніяк не вплинуть на російську політику стосовно України.
«Звертати увагу на парламент вам взагалі не варто. Якщо з Путіним щось трапиться, в Росії настане політична турбулентність, тоді Державна дума може отримати якусь роль, незалежно від її складу. Але поки Путін перебуває при владі, зміна одного складу Думи на інший важлива для України не більше, ніж заміна одного покійного лабрадора Коні на нову собаку в резиденції президента Росії», - підкреслив він.
Як повідомляв УНІАН, 18 вересня в Росії пройшов єдиний день голосування, росіяни обирали депутатів Державної думи за партійними списками і в одномандатних округах, а також депутатів в органи місцевого самоврядування. Явка на виборах у цьому році виявилася рекордно низькою - 47,81%.
У Держдуму змогли пройти тільки чотири партії - «Єдина Росія» (54,42% голосів), КПРФ (13,52% голосів), ЛДПР (13,28% голосів) і «Справедлива Росія» (6,17% голосів).
За підсумками голосування «Єдина Росія» отримала 343 мандати (140 - за партійними списками і 203 - в одномандатних округах) і конституційну більшість у Держдумі. У КПРФ буде 42 мандати (34 - за партійними списками, сім - по одномандатних), у ЛДПР - 39 мандатів (34 - партійних і 5 - одномандатних).
