Міністр оборони України Олексій Резніков розгорнуто прокоментував скандал навколо закупівлі послуг харчування для військовослужбовців. Напередодні ЗМІ стверджували, що ціни у контракті несподівано виявилися вищими за роздрібні у київських супермаркетах у 2-3 рази.
У Facebook Резніков наголосив, що вичерпну інформацію з документами щодо забезпечення харчування воїнів він сьогодні особисто представить народним депутатам на засіданні профільного комітету за участі представників НАБУ, ДБР та СБУ.
Не усі деталі можна оприлюднювати, але міністр вичерпно пояснив, яку позицію займає Міноборони і яка логіка дій відомства.
За словами Резнікова, на забезпечення харчуванням військовослужбовців у 2023 році будуть спрямовані десятки мільярдів гривень. Більше року тому цей ринок фактично був під контролем монополії, але Резніков запевнив, що зміг з командою демонополізувати послуги харчування, попри погрози монополіста повністю заблокувати постачання продовольства до армії.
"На даний момент Міноборони уклало контракти з 8 постачальниками на забезпечення послуги харчування. Я продемонструю ці контракти народним депутатам. За кожним з постачальників згідно з договором закріплено певну кількість військових частин. У контрактах прописано норму: якщо якийсь з постачальників не здатен виконати зобов’язання, то інші "підхоплюють" військові частини згідно з визначеним алгоритмом. Постачання харчів скрізь буде гарантовано безперервним, щоб не сталося", - заявив міністр.
Резніков окремо наголосив, що надання послуги харчування здійснюється за принципом "їжа ходить за військовими" - постачальник гарантує доставку продовольства скрізь, де несуть службу підрозділи певної частини. Незалежно від кількості локацій та кількості людей в них. Це – ризики, які приймає на себе бізнес, укладаючи контракт, особливі вимоги до логістики.
Глава Міноборони також уточнив, що у контракті йдеться саме про послуги з харчування воїнів. Міноборони не здійснює закупівлю окремих продуктів. Оборонне відомство купує комплексну послугу з забезпечення харчування. Тобто доставку певного комплекту продуктів до військових частин, а в окремих випадках – і приготування їжі.
"Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця. Цей раціон має чіткі критерії щодо калорійності та інших параметрів. Постачальники гарантують забезпечення добового раціону за певну суму. Минулого року ця сума складала 120 грн. на військовослужбовця за добу. Цього року ми отримали пропозиції постачальників у діапазоні від 151 до 162 грн. на добу. У результаті проведення переговорів кінцева вартість послуги забезпечення харчування одного бійця на добу складає 145,8 грн. Хтось дійсно вважає, що ця сума є завищеною?", - зазначив Резніков.
Він додав, що номінально зросла вартість послуги на 21,5%. Але цей показник навіть менше рівня інфляції, яка за рік склала 26,6%. Особливість контрактів Міноборони в тому, що вони укладаються з постачальниками послуг на рік вперед за фіксованою ціною. Тобто це також ризики, які бере на себе бізнес.
Як пояснив Резніков, Міноборони укладає контракт за таким алгоритмом: оголошення потреб, надання пропозицій бізнесом, проведення зовнішньої експертизи ціни, узгодження контракту, проведення внутрішньої перевірки, підписання контракту тощо. Потім контракт реєструють у Держказначействі та дозволяються платежі.
Резніков зазначив, що ціни на певні продукти у 8 контрактах Міноборони відрізняються, бо кожен постачальник має свою спеціалізацію. Власне виробництво якоїсь групи товарів, або ексклюзивні умови з виробниками. Тому десь м'ясо дешевше, а десь – риба, овочі чи молоко.
Ціни на продукти аналізують спеціальні експертні установи та визначають певний діапазон.
"Наприклад, на картоплю встановлено діапазон від 7 до 36 грн. за кілограм, оскільки вона буває різних сортів. Це також один з продуктів, на який спостерігаються істотні сезонні коливання ціни. Зараз у медіа величезна кількість спотвореної інформації щодо цін", - заявив Резніков.
Міністр зауважив, що видання "Дзеркало тижня" у розслідуванні щодо харчування військовослужбовців вирізало кілька позицій зі своєї інфографіки, де містилися некоректні порівняння, по яких вже найбільший розголос.
"Адже порівнюються неспівставні речі. Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм. Ціни за літр з ціною за кілограм. Ціни за вагу нетто з ціною за вагу брутто, та ін... Те, що в публікації "Дзеркала тижня" було пораховано як 0,2% вартості контракту – це приготування їжі постачальником у кількох військових частинах, де з різних причин готують зовнішні підрядники. А зовсім не доставка продуктів. Це ще одна груба помилка, яка вводить в оману", - зазначив очільник МО.
Резніков також пояснив, чому у контракті така висока ціна на яйця. За його словами, сталася технічна помилка.
"Коли народні депутати будуть порівнювати ціни на курячі яйця у контрактах з різними постачальниками, вони побачать, що у 7 постачальників ціна коливається у діапазоні між 80 грн. до 90,6 грн. за десяток. Порівняйте з ціною у супермаркетах зараз. Підкреслю – це стала ціна на весь 2023 рік з умовою доставки у Львів чи під Бахмут. Лише в документі, оприлюдненому у ЗМІ, вказано аномальну ціну, яку сприйняли як 17 грн. за штуку. На чому збудували теорію змови. Насправді це – звичайна технічна помилка, яку зробив постачальник. Яйця – єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю", - запевнив міністр.
"Яйця по 17 за штуку" Міноборони не закуповувало і не планує, запевнив Резніков. За його словами, помилку компанії з переведенням штук в кілограми помітили ще у грудні, винного керівника підрозділу відсторонили. Тривали заходи щодо виправлення помилки.
Резніков заявив, що станом на зараз по усім контрактам завершуються додаткові внутрішні перевірки, військові частини звіряють з каталогом, виправляються технічні помилки, готуються додаткові угоди щодо постачання у межах доведених параметрів державного бюджету тощо. Після чого документи будуть зареєстровані у Держказначействі.
"Тобто де-юре оприлюдненого у ЗМІ документу ще не існує. Жодної копійки по ньому не витрачено. Заяви, що Міноборони "вкрало" чи "намагалося вкрасти" мільярди – це повна маячня. Просто хтось дізнався про додаткові перевірки і вирішив розгорнути інформаційну атаку", - заявив Резніков.
Міністр вважає, що цей скандал стався до Рамштайну, а не після нього, невипадково. Людину, яка злила контракт знайдуть та притягнуть до відповідальності із залученням СБУ.
"Оскільки жодної фактичної складової у претензіях немає, крім маніпуляцій, найочевиднішою ціллю виглядає спроба підриву довіри до Міноборони у дуже відповідальний момент. А це вже - не просто службовий злочин", - зазначив він.
Міністр пообіцяв абсолютну прозорість для правоохоронців та заявив, що пропонуватиме створити тимчасову слідчу комісію щодо процесу закупівель.
"Хто б не був ініціатором цього вкиду, хочу, щоб не було ілюзій. Я не дозволю заблокувати постачання продовольства до армії чи повернути монополію на ринку. Я не дозволю безпідставними звинуваченнями створити ґрунт для блокування поставок зброї. Цього не буде", - підсумував Резніков.
Скандал з харчування для ЗСУ
Вчора, 21 січня, українські ЗМІ опублікували дані про контракти Міністерства оборони щодо закупівель продуктів для ЗСУ. Як з'ясувалося, чиновники закупили продукти в рази дорожче від роздрібних цін в столичних супермаркетах.
Автори розслідування заявили, що в Міноборони ще не відповіли на їхній запит щодо цього.
Результатами журналістського розслідування вже зацікавилися у Верховній Раді та в Державній аудиторській службі.
Згодом стало відомо, що Верховна Рада викликала керівництво Міністерства оборони на засідання парламентського комітету з питань нацбезпеки у зв'язку зі скандалом навколо завищених цін при держзакупівлях. Про це повідомила нардеп Мар'яна Безугла.
В Міністерстві оборони України прокоментували скандал, заявивши про навмисні маніпуляції та поширення завідомо неправдивих відомостей, які наносять шкоду інтересам оборони в особливий період.
