В Європейському Союзі зробили передостанній крок для запровадження цифровізації візових процедур у Шенгенській зоні. Як повідомляє брюссельське видання Euractiv, Європейський парламент формально схвалив домовленості головних інституцій ЄС про цифровізацію віз у Шенгенській зоні.
Це є передостаннім кроком до набуття чинності відповідного законодавчого акту. Наступним кроком має стати затвердження з боку міністрів країн-членів ЄС на засіданні Ради ЄС, яке має відбутися 12 листопада.
Передбачається, що нові правила ЄС цифровізують заявку на отримання віз для відвідування Шенгенської зони від громадян третіх країн, а також громадян країн-членів ЄС, які не входять до Шенгенської зони.
Законотворці Євросоюзу переконані, що такий крок зробить швидшим та дешевшим процес подачі заявки на візу, а також безпечнішим, бо заяви будуть криптографічно підписані і їх буде складніше підробити.
"Європа наразі відстає від наших друзів у питанні цифрових візових процедур. Завдяки цієї реформи ми надолужимо втрачене і увесь процес стане дешевшим та легшим для заявників", - сказав доповідач і депутат Європарламенту Матяж Немец від політичної групи "Прогресивний альянс соціалістів і демократів".
Планується, що подача цифрових віз буде відбуватися через єдину онлайн-платформу.
В інституціях Євросоюзу угоди щодо цієї регуляції вдалося досягти у червні.
Під час переговорів Європарламенту вдалося відстояти позицію, що у випадку, коли заявники матимуть перешкоди у доступі до інтернету, паперові заявки теж будуть можливими.
У фінальному тексті також є положення про обслуговування людей з мовними бар'єрами або обмеженими можливостями для того, аби зробити процес подачі заявки доступним для кожного.
Такі країни-члени ЄС як Болгарія і Румунія, які не є членами Шенгенської зони, також будуть у виграші від нового законодавства, бо румунські і болгарські візи теж будуть оцифровані і цим країнам не треба буде робити заявку для отримання Шенгенських віз.
Якщо цей законодавчий акт буде затверджений міністрами на засіданні Раи ЄС у листопаді, його опублікують в офіційному журналі ЄС і він набуде чинності після двадцятого дня публікації. Цей законодавчий акт стане обов'язковим після семи років з часу його затвердження.
Джерела у Європарламенті повідомили, що обов'язкового характеру цей законодавчий акт має набути приблизно у 2031 або 2032 році. На добровільній основі він діятиме з 2025 року.
Візова політика ЄС
Нещодавні виклики в області міграції та безпеки істотно змінили контекст візової політики Євросоюзу. Крім того, пандемія COVID-19 значно сповільнила візові операції та створила потребу в додаткових цифрових процедурах.
Водночас технологічні розробки надають нові функції безпеки та можливості зробити процедури більш плавними та ефективними як для заявників на візу, так і для національних органів влади.
Восени 2022 року Латвія, Литва та Естонія закрили в'їзд для росіян, в тому числі для тих, що мають шенгенські візи, які були видані іншими державами. Громадяни РФ могли отримувати, наприклад, гуманітарні візи.
