На нинішній вікенд заплановано низку партійних з'їздів, на яких планується поповнення лав кандидатів у президенти. Сенсацій тут очікувати не варто. Хіба що залишається інтрига, кого висуне (і чи висуне взагалі) колишня партія влади. Цікаве інше — місце проведення.
Регіонали, вже традиційно, зберуться у виставковому центрі на Броварському проспекті. Для свободівців «намоленим місцем» є будівля «Київпроекту» в центрі столиці. УДАР, дещо несподівано, обрав для урочистої презентації свого лідера Мистецький Арсенал. А в ВО «Батьківщина» вирішили не стримувати себе – з'їзд відбудеться в історичному для України місці — на усій… Софіївській площі.
Це місце було свідком багатьох подій в історії країни: і трагічних, і героїчних, а, частіше, трагічно-героїчних. Але в новітньому часі Софійська площа більше відома однією ганебною історією. Мова йде про Біле Братство, тоталітарну секту, що діяла в Києві та Україні, в цілому, на початку 90-х років. І саме площу біля Софії вона обрала місцем своїх зібрань.
Тоді, в період пострадянської смути, на світ Божий повиринало багато сумнівних ідей, і не менше сумнівних «пророків». Але Біле Братство перевершило всіх. Керівництво секти примудрилося так майстерно поставити свою агітаційну роботу, що десятки тисяч людей відцуралися своїх близьких, лишали родини і йшли служити самозваним духовним лідерам – Марії Деві Христос (в миру – Марина Цвигун, уродженка Донецьку), і її чоловіку — Юрію Кривоногову (він же – Юоанн Свамі).
Втім, Кривоногов постійно перебував у тіні сумнозвісного проекту. Етикеткою, рекламним проспектом секти стала саме Марина-Марія — жінка в білих іконоподібних шатах. Вона проголосила себе не багато не мало – втіленням Ісуса Христа. Обіцяла, що всі, хто визнає її за Господа, спасуться. Ба більше – матимуть благо вже в цьому житті.
Результат не забарився — тисячі і тисячі легконавіюваних співвітчизників йшли з дому, не забувши прихопити з собою всі родинні заощадження, а часто, і документи на той самий дім. І все, природно, заради спасіння.
Кінець масового помутніння свідомості громадян прийшов швидко. В 1992 р. проти лідерів Білого Братства було порушено кримінальну справу за шахрайство і висунуто ще ряд звинувачень. Самозвана Марія отримала 4 роки в'язниці, а її подільник — 6 років. Проте, адепти псевдо-релігійного вчення ще довго приходили до тями.
Ось і нині, майже через чверть століття, на Софіївській знову зберуться прихильники однієї жінки, що полюбляє світлі тони в одязі. Як і 22 роки тому, їй співатимуть осанну і віритимуть, що саме вона прожене супостата з української землі. І що саме її «друге пришестя» (у політику) врятує Україну. Що ж, віра — штука ірраціональна. Вона, як відомо, не потребує логічних доказів, та й доказів взагалі.
Що іще у сенсі аналогій цікаво – кар’єра Марини-Марії ув'язненням не закінчилася. В 2006 році вона перебралася до Москви, де минулого року, під псевдонімом «Вікторія Прєображенская», розпочала спроби відновити Біле Братство. Подейкують, що і завтрашня героїня Софіївської площі, після виходу з тюрми першою чергою злітала до Москви.
…Лишається сподіватись, що усі ці збіги – випадковість.
Дмитро Хилюк
