Дехто вважає, що перейменування Московського проспекту в Києві на проспект Степана Бандери негативно позначиться на українсько-польських стосунках. Втім, трохи раніше на українсько-польському кордоні відбулися події, які дещо неприємніші за зміну назв столичних вулиць.
Блокування мешканцями прикордонних сіл Львівщини пунктів пропуску можна трактувати по-різному: протест «човників», що заробляють на життя перевезенням цигарок до Польщі, де вони в чотири рази дорожчі, обурення діями свого західного сусіда, чи провокація певних сил, які прагнуть зіпсувати українсько-польські стосунки. Не впевнена, що порушені поліцією кримінальні провадження за фактами блокування 4 липня пунктів пропуску на Львівщині дадуть на це вичерпну відповідь.
Натомість, вже очевидно, що близько трьохсот осіб, які за даними тієї ж поліції, загалом брали участь в протестних акціях, сколихнули підвалини добросусідських стосунків між простими українцями та поляками. Не кажучи вже про те, що й самі українці були шоковані діями «страйкарів».
Зірвані туристичні тури, скасовані поїздки на лікування та навчання. Взаємні образи і приниження, плач дітей на 40-градусній спеці, побиття «Пежо» громадянина Польщі, який їхав до Львова підписувати угоду на навчання у Львівській академії мистецтв. Це – реальні наслідки протесту, яким жителі прикордонних домагалися, щоб Польща скасувала своє рішення про тимчасове призупинення, до 2 серпня, дії малого прикордонного руху.
Чого домоглися? Користувачі українського сегменту соціальних мереж просто шоковані поведінкою співгромадян і називають це ганьбою для України та навіть вимагають взагалі заборонити таке явище, як малий прикордонний рух.
«Думаю, що безвізового пропуску нам не буде видно, як своїх вух. Всю подяку за це можемо висловити «страйкарям» на кордонах. Де таке видно, щоб невеличка купка людей керувала державним кордоном України. Адже це транслюють також європейські телеканали. Вони не думають про честь своєї держави. Їм основне - щоб були забезпечені їх інтереси - перевезти пару блоків сигарет, скупитися в «Бедронкі» (супермаркет у Польщі - УНІАН) і перевезти цей товар без сплати жодної копійки в бюджет України. І це підтримується владою. Якщо це неправда, то де правоохоронні органи? Чому не розженуть цей балаган. Після цих подій мені соромно, що я українець. Це ж захват державного кордону», - написав на своїй сторінці користувач з Івано-Франківщини Ярема Новіков.
Ігор Зінкевич, депутат Львівської міськради, координатор громадської організації «Варта 1», який перебував у гущі липневих подій на прикордонні, також однозначний у своїх оцінках: «Акція кількох сотень людей сколихнула хорошу думку про добросусідство українців і поляків, які нам по-братерськи допомагали і під час подій на Майдані, і сприяли гуманітарним місіям для АТО».
«Це була провокація. Чи на державному рівні, чи на місцевому, на Львівщині, не знаю. Факт, що адекватний протест, який розпочинався вранці, перетворився на жорстке протистояння, коли поляки, перетнувши наш кордон, зіткнувшись із тупим хамством та відмовою у розумінні будь-яких яких життєвих ситуацій, кричали: «українці - неадекватні люди, куди вам у Європу», - зазначив Зінкевич.
За його словами, родина його знайомих, яка не є забезпеченою, тривалий час планувала поїздку до Франції відвідати родичів, а, через зупинку на кордоні, так і не змогла туди потрапити. Автобусні квитки, придбані за півроку до поїздки, «згоріли», а на інші грошей вже немає.
Українка за походженням, Олена Лесюк, яка проживає у польському Любліні і теж стала заручницею ситуації, взагалі назвала протест «бидлострайком» з «натовпом розлючених і напівп’яних місцевих жителів»: «Бидлострайк. Люди з картками Малого прикордонного руху, яким на місяць заборонили в'їзд до Польщі, вирішили, що тоді не поїде ніхто. Незважаючи на особи і обставини. Я спочатку навіть в якійсь мірі була солідарна. Але недовго. Пізніше натовп розлючених, потім і напівп'яних місцевих жителів почав лякати. Прямо переді мною стояла машина з водієм-полькою і маленькою дівчинкою на задньому сидінні. Її машину оточив натовп і почав розгойдувати, щоб перевернути. Вона тисне на сигнал, дитина кричить, а натовп кричить і розгойдує. Потім публіка перейшла в напад на мене, замахувались шиною і кричачи вже мені: «стій, бо заб‘ю». Я - проти натовпу чоловіків, і жертва з дитиною попереду! Ми в прямому сенсі слова тікали по полю. Поліції не було взагалі, а прикордонники стояли на пагорбі і знімали відео!».
Угода про Малий прикордонний рух ухвалювалася, щоб надати можливість мешканцям прикордонних районів відвідувати родичів у сусідній країні без шенгенських віз. Не секрет, що практично всі вони використовують ці права для дрібних контрабандних потоків. Ніхто не обмежує місцевих мешканців у праві отримати шенгенські візи, але це ж зайві клопоти. Замість того, щоб звернутися до консульства і подаватися на візи, місцеві мешканці кинулися блокувати пропускні пункти, щоб ніхто не зміг потрапити до ЄС.
На жаль, в цьому інциденті є велетенська частка нашого національного характеру, показаного з гіршого боку.
Тим часом, на сайті президента України Петра Порошенка вже зареєстрували петицію про скасування угоди між Польщею і Україною про малий прикордонний рух взагалі. 5 липня її зареєстрував Віталій Онофрійчук. За словами автора петиції, повна правова необізнаність і нехтування елементарних норм моралі деякими українцями, а також лобізм власних інтересів і нехтування загальнонаціональними, створює «абсолютно негативний імідж Україні», а також піддає сумніву європерспективи країни.
Невже цього домагалися мої земляки?!
Ксенія Нестеренко
