На тлі пандемії COVID-19 багатьом іншим серйозним захворюванням стало приділятися значно менше уваги, ніж варто було б. Одна з найбільш поширених і складних в лікуванні хвороб, яка випала з фокусу багатьох лікарів і пацієнтів за останні півтора року, - рак.
"За даними Держстату, у 2020 році від раку померло 80 тисяч українців, а від COVID - 19-20 тисяч. COVID-19 змістив фокус, ми перестали займатися скринінгом (діагностикою раку на ранніх стадіях – УНІАН)", – зазначає доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти Олексій Ковальов.
І хоча про онкологічні захворювання, способи своєчасного виявлення та особливості їхнього лікування сьогодні відомо багато, є серед них менш вивчені – нейроендокринні пухлини (НЕП).
Ця форма онкології об'єднує групу злоякісних утворень, що виникають з клітин ендокринної системи, які відповідають за вироблення різних гормонів. Ці клітини містяться в різних органах, але найчастіше зустрічаються в шлунково-кишковому тракті. Саме тому нейроендокринні пухлини шлунка і кишечника вважаються найбільш поширеними, але також зустрічаються в легенях та інших органах.
Залежно від швидкості росту й ступеня поширення на навколишні тканини нейроендокринні пухлини можна розділити на умовно доброякісні та злоякісні. Доброякісні новоутворення ростуть повільно: на частки міліметра за рік, вони чітко відмежовані від навколишніх тканин. Злоякісні пухлини - більш агресивні, ростуть швидше, проростають у сусідні органи й дають метастази.
Щороку діагноз НЕП в Європі отримують не менше 400 тисяч осіб, для 250 тисяч він виявляється смертельним. Точна кількість хворих в Україні - невідома, оскільки Національний канцер-реєстр не веде окремий облік цих новоутворень.
При цьому, частота виявлення нейроендокринних пухлин з року в рік збільшується.
"Протягом двадцятого століття нейроендокринні пухлини продемонстрували 500-відсоткове зростання захворюваності. Таке ж зростання продемонстрували недрібноклітинний рак легень й меланома. Причини їхнього розвитку нам відомі - це тютюнопаління, ультрафіолет, а причини зростання нейроендокринних пухлин ми поки що ще не розуміємо", – зазначив Олексій Ковальов.
Однак, НЕП - не вирок, і, якщо вчасно почати приймати коректне лікування, цю хворобу можна подолати.
УНІАН розібрався, в чому проявляються симптоми нейроендокринних пухлин, що слід робити, якщо небезпечний діагноз підтвердився.
На які симптоми звертати увагу
Підступність нейроендокринних пухлин полягає в тому, що розвиток хвороби протікає повільно і безсимптомно. Діагностувати цей тип новоутворень на ранніх стадіях неможливо. І в більшості випадків хворі навіть не підозрюють, що з ними щось не так аж до появи метастазів. Часто нейроендокринні пухлини діагностуються вже посмертно.
"Як правило, пацієнт отримує діагноз, коли у нього метастази в печінці, і якоїсь ранньої діагностики немає. Необхідно щось з цим робити, тому що коли людина із запущеними формами – це дуже дороге і не завжди ефективне лікування", – зазначає представник пацієнтської групи хворих з нейроендокринними пухлинами Світлана Лук'янова.
Синдроми, які свідчать про розвиток нейроендокринних пухлин, бувають різними.
"Особливість нейроендокринних пухлин така, що ці злоякісні клітини продукують гормони – вазоактивні пептиди. Всього таких клітин близько 40 видів, відповідно, налічується 40 видів, які проявляються різними симптомами. Найбільш поширені серед них: карциноїдний синдром - це пітливість, діарея, почервоніння обличчя. Це все вже пізні симптоми", - зазначив Олексій Ковальов.
Якщо у пацієнта з'явилася підозра на наявність нейроендокринної пухлини, йому необхідно звернутися до сімейного лікаря, який повинен направити пацієнта на уточнювальні обстеження. Починаються вони з найпростішого: УЗД, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.
Якщо ж підозри підтвердяться, і пухлина буде виявлена, пацієнту варто звернутися до спеціалізованої лікарні. Оскільки йдеться про злоякісну пухлину, краще, якщо він потрапить до онкохірурга, який знайомий з лікуванням подібних захворювань. Саме в спеціалізованих онкологічних установах знають, як комплексно підходити до діагностики та лікування таких захворювань.
Життя після діагнозу
У разі виявлення НЕП у пацієнта слід приступати до негайного його лікування.
Якщо йдеться про локальну вчасно діагностовану пухлину, хворого потрібно прооперувати й видалити цю пухлину.
"Навіть якщо у хворого вже є метастази в печінці і їх можна резеціювати (видалити частину органу – УНІАН), це потрібно робити. Тому пацієнт повинен лікуватися в спеціалізованому відділенні, там, де хірурги здатні виконати й резекцію шлунка, і резекцію підшлункової залози, і резекцію печінки", – сказав Олексій Ковальов.
Метастази нейроендокринних пухлин у печінці є показанням до трансплантації. На щастя, на сьогодні в Україні цей напрямок знову почав розвиватися.
Якщо резекція печінки й трансплантація неможливі, хворому проводиться хіміотерапія. Слід врахувати, що цей вид пухлин хіміорезистентний, і лікувати їх за допомогою звичайних цитостатиків – малоефективно.
Якщо у хворого з НЕП є симптоми карциноїдного синдрому, необхідно застосовувати препарати іншої групи - інгібітори рецепторів соматостатину. Мета такого лікування - заблокувати мембранні рецептори, тим самим знизити синтез гормонів, відповідальних за карциноїдні симптоми. Таке лікування ефективне й безпечне. Ці препарати добре відомі онкологам.
Є ще один перспективний метод лікування НЕП, який застосовується у всьому світі, але, на жаль, не в Україні. При ньому блокада рецепторів і смерть пухлинних клітин досягається за допомогою імунних радіо-пептид кон'югатів, до складу яких входить радіонуклід лютецій.
"Білок, націлений на рецептор соматостатину, знаходить пухлинну клітину, з'єднується з нею, а радіоактивний лютецій опромінює і руйнує її зсередини, не пошкоджуючи здорові тканини. Це блискуча технологія, яка дозволяє лікувати навіть метастатичні стадії раку", - пояснив Олексій Ковальов.
За його словами, на відміну від відомих лікарських препаратів інгібіторів рецепторів, які здатні контролювати карциноїдний синдром, терапія лютецієм може призвести до тривалої ремісії або навіть до лікування.
Незважаючи на описані складнощі, важливо розуміти, що нейроендокринні пухлини піддаються лікуванню або тривалому контролю.
Ще у 20-му столітті будь-які види раку в разі появи метастазів вважалися абсолютно невиліковними. На сьогодні вихід є і небезпечну недугу можна перемогти. Якщо говорити про нейроендокринні пухлини, їхня особливість така, що вони ростуть повільно. І навіть якщо повне одужання неможливе, в разі отримання коректного лікування хворі можуть значно продовжити з високим рівнем якості своє життя. Багато пацієнтів зберігають працездатність, соціально активні, багато подорожують.
Важливо знати про існування небезпечних онкологічних захворювань, вести здоровий спосіб життя, намагатися уникати шкідливих звичок (це дуже важливо!), уважно стежити за різними проявами свого здоров'я і в разі появи підозрілих симптомів – звертатися до лікаря, щоб почати боротьбу з недугою якомога швидше.
Матеріал опубліковано за підтримки представництва "IPSEN Pharma".
