Час від часу українцям резонують новини про ухилянтів від мобілізації, які не просто виїхали за кордон, а ще й бравують цим. Однак якихось конкретних способів, як можна було б покарати таких ухилянтів (на що є запит суспільства), не існує.

Для того, щоб зрозуміти, які є санкції для таких осіб, потрібно спочатку розібрати, яка правова база взагалі існує в цьому питанні.

Виїзд за межі країни до або під час війни не є злочином

Відео дня

Так, за постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, усі посольства та консульства України зобов‘язані взяти на себе облік військовозобов‘язаних. Зокрема, вчасно інформувати громадян України, які знаходяться за кордоном, про те, що в державі розпочався новий призов та мобілізація, а також допомагати в поверненні таких осіб до України.

Загалом, відповідно до вимог Порядку організації та проведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, закон вимагає:

  • перебувати на військовому обліку у разі вибуття за межі України на строк більше ніж три місяці - за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України;
  • особисто у семиденний строк з дня прибуття до країни прибути з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до посольства чи консульства України для взяття на військовий облік;
  • призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються, тобто ставати на облік не потрібно.

Ухилянтам, які вже знаходяться за межами України, вкрай важко влаштуватись в Європі та отримати тимчасовий захист

Проте чіткого механізму в цій системі не існує. Співробітники посольств та консульств не мають, як такого, права вручати громадянам повістки. Також не мають повноважень для сприяння в поверненні військовозобов‘язаних, адже примусова депортація можлива виключно у випадку, коли є відповідне рішення міжнародного суду. На практиці, громадяни України не підлягають екстрадиції, тому що виїзд за межі країни до, або під час війни не є злочином.

Єдиною проблемою, яка може стати на шляху в особи, яка вже знаходиться за межами України незаконно, це те, що наразі таким людям вкрай важко влаштуватись в Європі та отримати тимчасовий захист. Адже для цього вони мають мати законні підстави, яких вони не отримують при незаконному перетині кордону.

Щодо санкцій, які чоловіки можуть отримати, повернувшись додому, то тут є декілька видів відповідальності. В залежності від кожного випадку, їх поділяють на дві категорії - кримінальна та адміністративна відповідальність.

Кримінальна відповідальність:

  • Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Якщо метою перетину кордону було ухилення від служби, то це карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
  • За пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі можна отримати штраф чи позбавлення волі.
  • За підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів загрожує штраф, або ж арешт чи обмеження волі.

Адміністративна відповідальність:

  • Неявка до військкомату під час дії Указу президента України "Про проведення спільної мобілізації" - може каратись штрафом до 8500 гривень.
  • Спроба незаконного перетину кордону – карається штрафом в 3400 – 8500 гривень, або ж адміністративним арештом.

Фактично, наразі міжнародне право безсильне в цій проблематиці. А методи покарання порушників, які існують в українському законодавстві, можна реалізувати, лише коли особи знаходяться на території України.

Станіслав Польовий, адвокат ЮФ Gracers