В Україні обговорюються нові заборони на сексизм та дискримінацію в рекламі. Наразі Закон України «Про рекламу» вже містить заборону на розміщення дискримінаційних (в тому числі, за ознакою статі) тверджень. Крім того, реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Саме на ці норми посилаються спеціалісти Держпродспоживслужби у справах про притягнення рекламодавців до відповідальності за дискримінаційну рекламу.
Штрафи незначного розміру часто не зупиняють рекламодавців у намірах розмістити провокативні рекламні матеріали
У відомстві повідомляють, що з 2018 до 2020 року Держпродспоживслужба виявила 390 випадків розповсюдження дискримінаційної реклами, у 302 з них автори реклами отримали штрафи на загальну суму понад 3,5 млн грн.
Небагато? Певно, що так, враховуючи, масштаби дискримінаційної реклами як явища.
Штрафи незначного розміру часто не зупиняють рекламодавців у намірах розмістити провокативні рекламні матеріали. Рішення про накладення штрафів нерідко успішно оскаржуються рекламодавцями в судах, адже поняття етичних та гуманістичних норм в законодавстві є оціночним, а порушення рекламою етичних норм підлягає доказуванню та може підтверджуватися (або ні) відповідними експертними висновками.
Що для підвищення ефективності протидії дискримінаційній рекламі пропонує новий законопроект №3427, який депутати підтримали у першому читанні?
Ініціативи розширять можливості громадського контролю за неетичною рекламою
По-перше, пропонується підвищити штрафи для рекламодавців за недотримання законодавчих вимог до реклами (до будь-якої, не лише дискримінаційної), передбачити можливість рішенням суду зобов’язати публічно спростувати дискримінаційну рекламу. Пропонується також надати право об’єднанням громадян звертатися до суду з позовом в інтересах споживачів реклами. Ці ініціативи розширять можливості громадського контролю за неетичною рекламою.
По-друге, запропоновано закріпити законодавче визначення понять «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі». Дискримінаційною рекламою за ознакою пропонується визначити рекламу, яка, наприклад, містить твердження, зображення про інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу однієї статі над іншою, про стереотипність ролі чоловіка та жінки, що обмежує свободу життєвого вибору людини, принижує гідність людини за ознакою статі, демонструє насильство за ознакою статі, містить зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта, натяки на сексуальні стосунки, що не мають прямого відношення до рекламованого продукту чи способу його споживання.
Головна передумова для перемоги над треш-контентом у рекламному полі – це однозначна нетерпимість самого суспільства до неетичної та дискримінаційної реклами
Запропоноване визначення перелічує чимало ознак реклами, дискримінаційної за ознакою статі, проте все одно більшість з цих ознак є оціночними. Але це не дивно, оскільки багато в чому наявність дискримінації в рекламі насамперед залежить від контексту: одні й ті самі образи в різному контексті можуть мати різне смислове навантаження. Перелічити і закріпити у законодавстві всі ознаки дискримінаційної реклами неможливо, та й непотрібно. Адже у випадку оскарження рекламодавцем штрафу, питання про наявність в рекламі дискримінації все одно вирішуватиметься судом після дослідження всіх наданих доказів.
Такі законодавчі зміни є заявою держави про невідповідність неетичної реклами цінностям демократичного суспільства, що, безперечно, важливо. Проте головна передумова для перемоги над треш-контентом у рекламному полі – це однозначна нетерпимість самого суспільства до неетичної та дискримінаційної реклами. Це діє на рекламодавців ефективніше за посилення штрафних санкцій.
Ярослава Лаган, адвокат, старший юрист ADER HABER Law Firm
