Рішення української Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) не вводити квоти на імпорт мінеральних добрив підіграло російської корпорації «Єврохім», що вкладе 1 мільярд доларів у будівництво заводу в Казахстані.
Про це пише у матеріалі "Національний інтерес" редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UA, кандидат економічних наук Сергій Следзь.
22 червня МКМТ ухвалила рішення відмовити українським виробникам у захисних заходах і введенні квот на імпорт мінеральних добрив з формулюванням: «застосування спеціальних заходів суперечить національним інтересам України».
Читайте такожМінекономрозвитку і МКМТ розслідують можливі зловживання з імпортом добрив в Україну
Відзначається, що МКМТ не супроводила своє рішення якимись розшифровками чи уточненнями.
«Мінекономрозвитку, своєю чергою, так і не опублікував свій звіт про розслідування. Досі єдиною офіційною позицією міністерства залишається заяву Тараса Качки, в якому чітко сказано, що підсумком розслідувань буде саме введення квот», - повідомляє «Дзеркало Тижня» з посиланням на заяву заступника міністра розвитку економіки Тараса Качки від 21 травня, згідно з яким результатом тривав 10 місяців (з серпня 2019-го по травень 2020-го року) спеціального розслідування повинно було стати введення квот на імпорт міндобрив в Україну.
Однак через місяць ті ж інстанції опублікували прямо протилежний висновок: про недоцільність введення квот. Як повідомляє Сергій Следзь, «відомо як мінімум про один епізод, коли питання імпорту мінеральних добрив в Україну втрутився особисто президент Володимир Зеленський. За словами глави Держгеокадастру України Романа Лещенко, Зеленський вважає, що квоти на імпорт мінеральних добрив вводити недоцільно, оскільки це може зашкодити інтересам аграріїв».
У матеріалі повідомляється, що українські чиновники, прийнявши рішення про повне відкриття внутрішнього ринку для імпортних добрив, підіграли російським корпораціям.
«Російський «Єврохім», який був включений РНБО та КМУ у всілякі санкційні списки, кілька років тому отримав права надрокористування на фосфоритових родовищах «Аралтобе», «Кесиктобе» і «Гиммельфарбское» у Жамбилськой області Казахстану. І вже до 2021 року планує запустити там завод з випуску міндобрив, інвестувавши 1 млрд дол. Потужність заводу складе 1 млн тонн добрив на рік. Буде створено понад 2 тисяч нових робочих місць», - йдеться в матеріалі.
Експерт зазначає, що добрива з нових виробничих потужностей в Казахстані будуть поставлятися, в тому числі та на український ринок.
«Якби квоти були введені, це поставило б під серйозний удар інвестиції росіян в Казахстані. Для «Єврохіму» пропала б унікальний майданчик для поставок своєї продукції з Казахстану на величезний ринок України. Ось чому для того ж «Єврохіму» рішення МКМТ було настільки критичним. На кону — інвестиція в 1 млрд дол. і заслін, який могла б поставити Україна. Але не зробила цього», - констатує Сергій Следзь.
За словами експерта, «Єврохім» — не єдиний бенефіціар рішень українських чиновників. «В РФ працює як мінімум п'ятірка великих корпорацій, для яких обхід українського ембарго на російські мінеральні добрива став однією з ключових бізнес-завдань останнього часу», - повідомляє автор матеріалу.
На думку експерта, українські чиновники, посилаючись на національні інтереси, завдали шкоди робочих місць в Україні та посприяли іноземним виробникам.
«Дивно, що рішення, які приймає сьогодні українська влада, сприяють створенню тим же «Єврохіму» тисяч робочих місць в Казахстані (зарплати цих тисяч співробітників будуть забезпечені в тому числі та грошима, отриманими з українського ринку), і в той же час знищують ті ж робочі місця в Черкасах, Кам'янському та Сєвєродонецьку», - резюмує автор.
