Президент Володимир Зеленський не підтримав проект меморандуму уряду з бізнесом про скорочення "зеленого" тарифу.
Як розповіли LIGA.net два співрозмовника, що беруть участь в переговорах з боку бізнесу, Зеленський не підтримав нові умови меморандуму, пояснивши, що вони "занадто м'які". Цю ж інформацію повідомило виданню БизнесЦензор джерело в Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища.
Ключові умови меморандуму
22 травня прем'єр-міністр Денис Шмигаль представив президенту Володимиру Зеленському меморандум. Міністерство енергетики виклало на 17 сторінках узгоджену з бізнесом модель добровільного зниження "зеленого" тарифу. Згідно з пропозиціями в документі, вже восени для українців могли скасувати пільгові 100 кіловат на світло. А ще на 20% збільшити ціну електроенергії для промисловості.
Сторони домовилися скоротити максимальний розмір державної дотації на 52%, до 22 євроцентів за кВт-год. Тариф знижувався б для всіх "зелених" електростанцій, а разом зі скороченням, зростала б їх відповідальність за небаланси – "плюс" 50% протягом наступних двох років, поки до 2022 року не настане 100% відповідальність. Держава ж зі свого боку обіцяла своєчасно оплачувати "зелений" тариф з 1 липня 2020 року, погасити всі борги перед інвесторами до кінця 2021 року, не переглядати умови підтримки і запустити "зелені" аукціони.
Серед інших умов, фінансову стабільність держпідприємства "Гарантований покупець", яке купує електроенергію у "зелених", в меморандумі передбачалося забезпечити за рахунок підвищення цін на електроенергію для бізнесу до 1,55 грн за кВт-год і скасування з жовтня 2020 року пільгової ціни для населення за перші 100 кВт-год (90 копійок за кВт-год).
Ситуація з "зеленим тарифом в Україні
Український тариф на "зелену" енергетику нині один з найвищих у світі. Вже сьогодні "зелена" енергетика, яка займає лише 8% ринку, забирає з нього майже чверть всіх грошей. Кіловат атомної станції коштує всього 67 копійок, з сонячної панелі - 4 гривні 25 копійок, вітрової - до 3,5.
Минулий рік став проривним для альтернативної енергетики в Україні. За даними Мінекоенерго, за рік в експлуатацію ввели більше 4,3 ГВт "зелених" потужностей, до травня 2020 року загальна встановлена потужність "альтернативної" генерації зросла до майже 7 ГВт. Це на 71% більше, ніж у 2018 році.
Всю відновлювану енергію в країні купує державне підприємство Гарантований покупець (Гарпок). Гарпок дотує "зелених" за рахунок двох складових – компенсацій системного оператора Укренерго та перепродажу за ринковою ціною дешевої атомної й гідроенергії.
Обсяги виплат "зеленим" ростуть швидше обсягів виробництва. За підрахунками НКРЕКП, до травня поточного року альтернативна генерація, займаючи всього 8,6% ринку, почала забирати до 26% грошового обороту. За даними Мінекоенерго, у 2020 році "зелена" електроенергія обійдеться "Гарантованому покупцеві" в 52 млрд грн. Це на 26 млрд грн більше, ніж ДП здатне покрити протягом року, відзначають в міністерстві.
Через фінансові проблеми Гарпок вже більше трьох місяців не повністю розраховується з генерацією. Загальний борг ДП перед "зеленим" тарифом - 9 млрд грн, підрахували в Міненерго.
Переділ ринку електроенергії
Глобальні зміни на ринку електроенергії України почалися з початком карантину. Обсяги виробництва найдешевшої атомної енергетики почали впевнено знижуватися в середині березня, а компенсувала падіння в балансі більш дорога теплова енергетика.
Як УНІАН писав раніше, через падіння споживання електрики, викликаного карантином і рекордною генерацією з відновлюваних джерел, уряд вирішив обмежити роботу атомних електростанцій, які виробляють найдешевшу електроенергію в країні - 56 копійок за кіловат-годину. Замість неї на ринку стало більше енергії, виробленої на теплових станціях за ціною 1,56 грн за кіловат-годину і альтернативних станціях з «зеленим» тарифом – по 4-5 грн за кіловат-годину.
Ситуація значно погіршилася у середині квітня - зі вступом на посаду в. о. міністра Мінекоенерго Ольги Буславець - людини, яку пов'язують з Рінатом Ахметовим, який, фактично, є монополістом на ринку теплової енергетики.
Як показано на графіку, вугільна генерація продовжує стрімко зростати, а атомна планомірно падає. Це призводить до того, що середньозважена вартість електрики на ринку, де її купують непобутові споживачі, стає вищою.
