Впродовж останніх 17 років японська компанія FANUC керує дуже особливим заводом. На ньому роботи будують інших роботів, по 50 штук на день. Таке виробництво називають «полегшеним», тобто таким, в якому люди не беруть жодної участі. Поява людей на заводі потрібна лише раз на місяць.
Якщо це звучить як початок якоїсь з книжок Філіпа Діка, то так воно і є. Виробництво – не єдиний сектор, де фірми надихаються полегшеною моделлю. Нещодавно склад китайської компанії роздрібної торгівлі JD.com потрапив у заголовки ЗМІ, оскільки він майже повністю обслуговується роботами. І оскільки робота «білих комірців» все більше підпадає під автоматизацію, не виключено, що одного дня офісна робота теж стане «полегшеною».
Читайте такожНауковці оцінили психологічну готовність людей вбивати роботів
Про це на сторінках Newsweek пише виконавчий директор компанії Parsable Лоренс Віттл, додаючи, що така тенденція змушує людей нервувати через масове безробіття. Підрахунки поки дуже різноманітні, але більшість експертів кажуть, що в США десятки мільйонів громадян втратять роботу через машин у найближчі 10 років. Втім, плітки про смерть робочих місць передчасні. І ось чому. Полегшення підприємства не обов’язково означає, що воно стане більш продуктивним навіть якщо йдеться про важке виробництво.
Наприклад, спроби Toyota у 1970-х роках створити повністю автоматизований завод у місті Тахара провалилися. А Tesla нещодавно зазнала невдачі, спробувавши виготовити необхідну кількість Model 3 на високотехнологічних виробничих лініях. Тож існують причини вважати, що шуму навколо автоматизації більше, ніж вимагає реальний стан речей. Адже вона змінює ринки так само швидко, як і відбирає роботу. І ті ж процеси, які вплинули на автоматизацію у промисловому виробництві, будуть повторюватися і в інших галузях, якщо хтось спробує застосувати «спрощену» модель. Навіть у надзвичайно автоматизованому світі люди завжди будуть гостро необхідними.
Читайте такожТрансформери та термінатори: у Вінниці відкрили виставку роботів (відео)
Коли ми уявляємо завод майбутнього, то на думку спадає більш ефективна і дешевша форма виробничих ліній з минулого. Але це не правильне уявлення. Технології, які рухають «індустрію 4.0», змінюють і те, як заводи функціонують у сучасному гіперконкурентній глобальній економіці. Заводи не просто стають більш автономними, їм потрібно підвищувати ще й гнучкість. І ключ до гнучкості – це люди, а не роботи.
Чому? Ось приклад. Хоч автоматизація становить загрозу низько кваліфікованим робочим місцям, вона також здешевлює бар’єр виходу на ринок новіших і менших виробників. Випускаючи невеликі партії продукції, яка швидко змінюється, ці нові гравці розширюють вибір, доступний споживачам. Сфера пивоваріння хороший приклад. 20 років тому великі броварні, такі як Budweiser і Miller, домінували. Сьогодні ж менші крафтові броварні займають близько чверті ринку.
В довгостроковому вимірі ці тенденції створюють петлі у зворотному напрямку, які змінять закономірність попиту. Споживачі будуть розраховувати на більший вибір і постійну появу нових продуктів. В результаті, більшим гравцям доведеться запропонувати ширший вибір, ще більше зміцнюючи зсув у очікуваннях покупців. В таких умовах масштаб може стати великою відповідальністю. Зрештою, для великих заводів важче на ходу змінювати асортимент продукції. І це частина причини, чому великі пивні компанії інвестують у виробничі активи, створюючи менші дочірні бренди крафтового питання. Все це заради гнучкості у майбутньому.
Як це стосується полегшених заводів? Великі фабрики стають дуже негнучкими, коли вона наповнені роботами, призначеними для виконання конкретних завдань. Зрештою, більше різноманіття дорівнює збільшенню випадків поломок і роз’єднань – проблем, з якими люди легше і швидше розбираються.
Полегшені фабрики зіштовхнулися з такими питаннями з самого початку. І очевидного рішення немає. Приміром, виробничі потужності Apple колись були більш автоматизовані, ніж сучасні заводи з виробництва iPhone. На заводі Macintosh в 1984 році майже 90% збірки виконували машини. Через шість років після того завод закрили. Стів Джобс зіштовхнувся з такою проблемою, коли спробував запустити автоматизовану фабрику комп’ютерів NeXT у 1988 році. Як виявилося, лінії з роботами не могли швидко адаптуватися, коли з’являвся попит на нові пристрої. Сьогодні Apple покладається на ручну збірку своїх продуктів.
Якщо машини гарантують передбачуваність і безперервність виробничого процесу, люди можуть похвалитися навичками адаптуватися і приймати рішення. І людська здатність швидко реагувати на різні вхідні дані насправді критична. Тому що деякі завдання не можна автоматизувати без скорочення загальної якості і безпечності продукції. Більшість виробників добре про це знають, хоч публічно про це не скажуть. Приміром, у BMW автоматизовані заводи у Південній Каліфорнії, але там все одно працює понад 10 тисяч людей.
