Російська сторона на засіданнях Тристоронньої контактної групи демонструє мінливу та нечітку позицію щодо конфлікту на сході України.
Про це в коментарі ТСН розповів речник української делегації в ТКГ Олексій Арестович.
За його словами, для пролонгації дії закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей ще на рік (термін його дії спливає 31 грудня 2020 року) потрібна зустріч у Нормандському форматі на найвищому рівні. Після цього українська делегація в ТКГ ухвалить рішення, чи рекомендувати Верховній Раді продовжити дію цього закону.
"За моїм особистим відчуттям і на думку багатьох членів делегації, в Росії відчайдушно борються дві башні Кремля. Одні - силовики - які кажуть, ні, воюємо. Другі - які вже хочуть вийти, але, звичайно, зі збереженням обличчя. Бо російська делегація просуває різні наративи протягом навіть одного засідання. Видно, як їм на смартфони надходить якась інформація і вони починають міняти точку зору. Гризлов (представник РФ в ТКГ Борис Гризлов - ред.) то з’являється, то зникає.
Хто може дати команду башням Кремля? Тільки Владімір Володимирович. Тому ми просимо, щоб вони визначилися на найвищому рівні. Тобто, провели зустріч в Нормандському форматі, обговоривши підсумки року і подальші кроки. Ну і за результатами цієї зустрічі ми зможемо рекомендувати ВР пролонгувати цей закон чи ні", - сказав Арестович.
За його словами, після презентації Україною "Плану спільних кроків" по Донбасу робота підгруп ТКГ була розблокована. У вересні РФ заблокувала роботу декількох підгруп, вимагаючи від Ради змінити постанову про проведення місцевих виборів 25 жовтня, бо начебто вона суперечить Мінським домовленостям.
"Звичайно, робота розблокована. Ми на повну спілкуємося, підгрупи засідали, деякі по два рази, інші навіть по три. Спочатку ми передали «План спільних кроків» ОБСЄ і до засідання ТКГ всі сторони знали про зміст документу. Він вже на повну дискутується в політичній підгрупі та на спільних засіданнях ТКГ. Більше того, мене вразило, що ключовим під час обговорення був наш план, свій вони практично не згадували", - зазначив Арестович.
Після засідання політичної підгрупи у вівторок, 10 листопада, і ТКГ у середу, 11 листопада, російські ЗМІ повідомили про те, що Україна начебто відмовилася від своїх слів про ухвалення «Плану спільних кроків» у Верховній Раді.
Коментуючи цю інформацію, Арестович зазначив, що росіяни «трошки брешуть». Насправді йдеться про голосування у ВР необхідних законопроєктів, які дозволять реалізувати цей план.
"Ми їм постійно пояснюємо, що у нас інша політична система. Це в Росії можна наказати проголосувати. У нас парламент - незалежний орган. Делегація в ТКГ підпорядковується президенту і може тільки рекомендувати. Але враховуючи, що в українській делегації в ТКГ три голови парламентських комітетів ВР, думаю, що парламент достатньо представлений. А далі - це політична воля парламенту. Після того, як ми їм це пояснили, вони перейшли до конструктиву і почали обговорювати український план", - підсумував Арестович.
Український план щодо Донбасу: 5 головних пунктів
5 листопада українська делегація в ТКГ оприлюднила 5 головних пунктів нового Плану дій щодо Донбасу:
- виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань і найманців з території України на початку 2021 року;
- скасування владою РФ низки рішень і документів, що є прямим втручанням у життя ОРДЛО, наприклад, спрощений порядок надання мешканцям цих територій російського громадянства;
- відновлення контролю над відповідною ділянкою російсько-українського кордону за допомогою Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ;
- збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ в чотири рази (на 1,5 тис. осіб);
- тільки при виконанні перших чотирьох умов – підготовка та проведення на території ОРДЛО виборів (з допомогою ОБСЄ).
10 листопада учасники підгрупи з політичних питань Тристоронньої контактної групи взяли за основу запропонований українською стороною План дій щодо Донбасу.
