Вівторок,
06 грудня 2016

Наші спільноти

Експерти проаналізували обіцянки українських політиків, які вони давали на Майдані

Політичні експерти проаналізували виконання обіцянок українських політиків, які вони давали під час Революції Гідності, і дійшли висновку, що більшість обіцянок виконані лише формально та можуть бути по-різному інтерпретовані.

Фото УНИАН
Революція Гідності / Фото УНІАН

Про це заявив політичний експерт ГО "Слово і діло", кандидат філософських наук Валентин Гладких під час круглого столу в УНІАН, організованого цією громадською організацією.

За його словами, ГО "Слово і діло" вирішила промоніторити, які обіцянки пролунали на Майдані Незалежності від українських політиків і наскільки вони були виконані.

Аналітики підрахували, скільки своїх програмних обіцянок виконали депутати

«Усі обіцянки, які лунали на Майдані Незалежності під час Революції Гідності, можна розділити на дві великі групи: тактичні обіцянки та стратегічні обіцянки. Тактичні обіцянки, наприклад, про вихід на мирний супротив або щодо звільнення чи захоплення адмінприміщень. Ми такі обіцянки обговорювати не будемо. Ми будемо обговорювати другий вид обіцянок політиків на Майдані – це ті обіцянки, які стосувалися життя після того, коли Майдан переможе. Якщо ці обіцянки проаналізувати, то їх можна розділити на дві великі групи – формалізовані та концептуальні», - сказав Гладких.

«Якщо говорити про обіцянки формалізовані – то це обіцянки підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Але якщо ми поговоримо про інші концептуальні обіцянки, то з ними ситуація значно складніша. Вони стосувалися, наприклад, очищення та оновлення влади. Закон про очищення влади був розроблений, внесений, проголосований та набув чинності, але чи виконав він ту функцію, на виконання якої він був покликаний? Те саме стосується закону про державну службу, запровадження якого мусило відкрити також певні соціальні ліфти для молодих професіоналів та фахівців», - додав експерт.

За його словами, велика частина вимог та обіцянок під час Революції Гідності стосувалася боротьби з корупцією.

«З одного боку були прийняті відповідні нормативно-правові акти та створені відповідні інститути – НАЗК, НАБУ, САП, вже мова йде про створення антикорупційних судів. Зроблено чимало, щоб говорити, що ця обіцянка також була виконана українськими політиками, але виникає запитання, наскільки ці інститути сприяли зменшенню корупції в українському суспільстві», - наголосив Гладких.

Також, додав він, обіцянкою Євромайдану було довести злочинність режиму екс-президента Віктора Януковича в правовому полі та притягнути до відповідальності винних у масових вбивствах, з чим також виникли проблеми. «Є безліч обіцянок, які начебто виконані, але за своїм змістом лишають простір для інтерпретацій, включаючи обіцянки, спрямовані на євроатлантичну інтеграцію», - резюмував експерт.

Довідка УНІАН. Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів. Зокрема, Кабінет міністрів України 21 листопада 2013 року прийняв рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яка мала бути підписана на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада.

Після побиття бійцями «Беркута» у ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності у Києві на вулиці українських міст вийшли сотні тисяч людей.

Акції протесту, які тривали з кінця листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше - Революція Гідності.

У лютому 2014 року під час зіткнень протестувальників з силовиками у центрі Києва загинули понад 100 осіб, сотні були поранені, найбільше - 20 лютого. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тис. осіб.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів

Новини політики

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку