Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляє, що Україна пропонує Угорщині підписати документ з фіксацією, що угорці на Закарпатті є історичним і культурним надбанням, а не проблемою.
Про це очільник МЗС України сказав на спільній прес-конференції з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто в Будапешті.
Зокрема, глава МЗС повідомив, що угорській стороні передав на розгляд проект документу для внесення пропозицій, який у майбутньому обидві країни можуть підписати.
Читайте такожКулеба поїде до Угорщини і обговорить із Сійярто проблемні питання
"Там є одне речення, і у цьому реченні написано, що українці в Угорщині і угорці в Україні є надбанням обох країн. Не проблемою, а надбанням. Я пишаюся тим, що в Україні є угорська національна меншина. Я завжди із задоволенням на Закарпатті їм страви угорської кухні, і навіть проїжджаючи, намагаюся прочитати дорожні написи угорською мовою", - заявив Кулеба.
Він додав, що офіційна позиція українського уряду полягає у тому, що "особи, котрі належать до угорської національної меншини в Україні, є нашим історичним і культурним надбанням".
Окремо глава МЗС заявив, що уряд України не здійснює жодної інформаційної політики, спрямованої на будь-яку негативізацію угорців, які проживають в Україні і є невід'ємною частиною українського суспільства.
Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту».
16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії. Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
